- Забезпечте можливість участі батьків у житті дитини в умовах нового середовища.
- Встановіть довірливий особистісний контакт з кожною дитиною.
- Уникайте твердої вимогливості і принциповості у стосунках «дитина-вихователь».
- Стиль спілкування педагога з дітьми має бути демократичним.
- Спілкування на початковому етапі має включати в себе:
- посмішку (супроводження спілкування приязною посмішкою, відповідь посмішкою на ініціативну посмішку дитини);
- погляд (дивитися в очі дитині під час спілкування, тримати контакт поглядами);
- розмова (ласкава інтонація, називання дитини по імені, діалог із нею).
- Забезпечте вільний режим дня в адаптаційний період (залежно від потреб емоційного стану дитини), менше регламентуйте дитячу діяльність, давайте дітям більше вільного часу (особливо у другій половині дня) для засвоєння дитиною нового життєвого простору.
- Не слід примушувати дітей брати участь у заняттях, їсти і спати. Інакше виникає негативне ставлення до нового середовища, закріплюються негативні умовні зв’язки. Як результат – адаптація затягується.
- Проводьте ритуали щоденної зустрічі та прощання з кожною дитиною.
- Сприяйте об’єднанню дітей через спілкування, формуйте традиції групових взаємин.
- Систематично підтримуйте інтерес і активність дитини, формуйте впевненість, самостійність, ініціативність.
- Погоджуйте свої дії з діями батьків, зближуйте підходи до дітей у родині й дошкільному закладі.
- Створіть для дитини сприятливий психологічний комфорт (проявляйте турботливість, уважність, доброзичливість, чуйність).
- Застосовуйте музикотерапію. Можна слухати бадьору знайому музику вранці 10-15 хвилин; спокійну, релаксуючу – ввечері (10-15 хвилин). Можна записати знайомі дітям музичні твори (за програмою) або класичні, які особливо добре викликають релаксацію (Баха, Чайковського, Шопена).
- Враховуйте індивідуальні особливості дитини.
- Формуйте у дитини адекватні форми спілкування з дорослими й однолітками.
Практичний психолог Соломатіна К. О.
