Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною вимовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з раннього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формуватися його особисте. Покажіть дитині, як брикати губами, облизуватись язиком, спробуйте показати, як ви надуваєте щічки, посміхаєтесь. Грайтесь з немовлям і воно відповість! Невпевнені рухи? Але це стане початком формування мови, в тому числі і звуковимови.
Вчимося говорити правильно
Порушення вимови звука «р» – одна з найпоширеніших вад. Спотворена вимова виникає внаслідок неправильного положення язика: кінчик опущений до нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору і утворює щілину з м’яким піднебінням, через яку проходить повітря. Вироблення правильної вимови полягає у формуванні правильної артикуляції звука та введенні його в повсякденне мовлення. Постановка звука потребує певної підготовки органів артикуляції дитини до відтворення положень і рухів язика.
Комплекс вправ для вироблення правильної вимови звука «р»:
Вправа 1. Підняти язик на верхню губу, опустити і втягнути на місце.
Вправа 2. Розпластати язик широко «лопаткою» на нижній губі. Для того, щоб язик був широкий і спокійний, треба поплямкати цого губами 5-6 разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім подержати широкий язик у спокійному положенні під лічення від 1 до 10.
Вправа 3. Усміхнутися, відкрити рот, покласти широкий язик на верхню губу і здувати ватку з стола, ніби довго вимовляючи звук «ф».
Вправа 4. Відкривши рот, робити рухи широким кінчиком язика по верхній губі вперед – назад із звуками бл-бл-бл («Бовтушка»), не відриваючи язика від губи, ніби погладжуючи верхню губу (повільно, прискорюючи темп і ховаючи язик за верхні зуби).
Вправа 5. Усміхнутися, відкрити рот і кінчиком язика почистити верхні зуби з внутрішнього боку (нижня щелепа не рухається).
Вправа 6. Усміхнутися, відкрити рот і погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед – назад, як маляр білить щіткою стелю («Маляр»).
Вправа 7. Широким кінчиком язика постукати за верхніми зубами (ди-ди-ди) повільно, потім швидше або сильно задувати на кінчик язика, піднятий до верхнього піднебіння (губи в посмішці, нижня щелепа нерухома).
Вправа 8. Здування з долоні пелюсток або маленьких клаптиків паперу, вати. Язик піднятий до альвеол («горбиків»), дитина задуває повітря на кінчик язика: р-р-р-р – сильний струмінь повітря.
Буняк Р.П.
