«Оновлений Базовий компонент дошкільної освіти: що взяти до уваги»
МЕТА: Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО — це державний стандарт освіти, що містить норми й положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку. У ньому окреслено умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти дитини старшого дошкільного віку.
Мета оновленого документа:
- зберегтисамоцінністьдошкільного дитинства;
- визначитиособливості та вимоги до рівнярозвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку;
- забезпечитинаступністьміж дошкільною та початковою освітою.
РЕЗУЛЬТАТ: БКДО представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, її напрямами та процессом формування досвіду дитини в різних видах діяльності. Це забезпечує освітній результат — компетентність дитини старшого дошкільного віку.
Компетентність є і результатом освіти, і особистісним надбанням дитини. Вона відображає систему взаємопов’язаних компонентів фізичного, психічного, соціального, духовного розвитку особистості дитини, а саме:
- емоційно-цінніснеставлення;
- сформованістьзнань;
- здатність до активного, творчоговпровадженнянабутого досвіду та відповідні навички.
БКДО характеризує компетентності пізнання та взаємодії дитини з природним, соціальним, предметним світом.
СКЛАДНИКИ: Педагог розвиває компетентності дитини у просторі освітніх напрямів завдяки організації основних видів діяльності.
| Освітні напрями | Ключові компетентності |
| Інваріантнийскладник | |
| Особистість дитини | •особистісна
• рухова • здоров’язбережувальна |
| Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі | • предметно-практична
• технологічна • сенсорно-пізнавальна • логіко-математична • дослідницька |
| Дитина в природному довкіллі | • природничо-екологічна з навичками, щоорієнтовані на сталийрозвиток |
| Градитини | • ігрова |
| Дитина в соціумі | • соціально-громадянська |
| Мовлення дитини | • комунікативна
• мовленнєва • художньо-мовленнєва |
| Дитина у світі мистецтва | • мистецько-творча — художньо-продуктивна, музична, театралізована |
| Варіативнийскладник | |
| Особливість дитини. Спортивні ігри | • спортивно-ігрові – шахи, футбол, баскетбол |
| Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамотність | • цифрова — основи цифрової грамотності |
| Дитина в соціумі. Фінансова грамотність | •соціально- фінансова— основи фінансової грамотності |
| Мовлення дитини. Грамота | • мовленнєва — оволодіння основами грамоти |
| Мовлення дитини. Іноземна мова | • мовленнєва — оволодіння іноземною мовою |
| Дитина у світімистецтва. Хореографія | •мистецько-творча — хореографія |
УМОВИ: Щоб реалізувати завдання БКДО, організовуючи освітній процес у закладі дошкільної освіти, слід взяти до уваги:
- участь родини в розвиткудитини;
- взаємодіюзакладівдошкільної освіти з родинами дітей як учасниками освітнього процесу;
- педагога як фахівця, якийстимулюєпроцес розвитку дитини;
- зміст та організаціюосвітньогопроцесу;
- універсальний дизайн узакладідошкільної освіти;
- наступністьміждошкільною та початковою освітою;
- роль суспільства/громади в забезпеченнідоступної та якісноїдошкільної освіти.
Ключові показники якості дошкільної освіти
■ Доступність освітніх послуг
Доступність: наявність закладів дошкільної освіти й місць у них; відсутність ; тривалого очікування в електронній черзі; відкритість і взаємоповага підчас взаємодіїі з сім’ями вихованців.
Участь, соціальна згуртованість і культурнее розмаїття: активна діяльність педагогічного колективу й адміністрації, яка враховує соціальний, культурний та релігійний статус сімей, мову, спілкування, особливі освітні потреби дітей тощо.
■ Кваліфіковані та вмотивовані педагогічні кадри
Безперервний професійний розвиток: навчання педагогів за допомогою ко-мандного аналізу, наставництва, педагогічних тренінгів тощо; наявність додаткових освітніх програм для педагогів, які дають змогу здійснювати індивідуальний підхід в освіті, ліпше реагувати на особливі потреби дітей та їхніх сімей.
Сприятливі умови праці: кількість педагогів, що працюють з группою дітей; наповнюваність груп; професійне керівництво; планування освітнього процесу; робота в команді; співпраця з батьками.
■ Організація освітнього процесу
Цілісний розвиток дитини: зміст освітньої програми дає дітям змогу розкрити свій потенціал; організація ефективної взаємодії між дітьми й дорослими; врахування особистих інтересів кожної дитини; змога дитини робити самостійний вибір; безпечне ігрове середовище; провідна роль гри в організації освітнього процесу.
Співпраця: організація взаємодії педагогів із дітьми, колегами й батьками вихованців; врахування в освітньому процесі особистих інтересів дитини, її досвіду ,сімейних і культурних особливостей.
■ Моніторинг та оцінка.
Актуальна інформація: ухвалення управлінських рішень на підставі актуальної інформації; моніторинг якості освіти — не спеціальн адіяльність, а безперервний процес за участі всіх учасників освітнього процесу.
Максимальне врахування інтересів дитини: рівень розвитку дітей перевіряють за допомогою спостереження, фіксують у портфоліо; не порівнюють дітей одне з одним; документують лише зміни в особистісному розвитку дітей.
■ Управління та фінансування
Партнерство й інтеграція послуг: усі учасники освітнього процессу розуміють свої права й обов’язки; співпраця як на місцевому, так і на національному рівнях між різними організаціями та службами, що працюють із сім’ями й дітьми.
Забезпечення права на дошкільну освіту: посилення розуміння важливості дошкільної освіти; відкритість і загальнадоступність дошкільної освіти для всіх дітей.
(за матеріалами журналу «Вихователь-методист» №2,2021р)
“Здоров’язбережувальні технології в дитячому садку”
Більшу частину дня дитина проводить у дитячому садку. Тож наявність там здоров’язбережувального середовища — життєва необхідність. Для цього важливо впроваджувати в освітній процес здоров’язбережувальні технології. Вони допомагають збагачувати знання дошкільників про здоров’я та використовувати їх у повсякденному житті. Як результат — діти навчаються вести здоровий спосіб життя, використовуючи різні здоров’язбережувальні технології.
Вправи на масажних доріжках і килимках
Масажні доріжки та килимки допомагають не лише розвивати рухи, а й закріплювати елементарні геометричні знання та розвивають логічне мислення. На заняттях з фізкультури можна використовувати доріжки з різними елементами «Геометрична», «Ґудзикова», «Лісова галявина». Завдяки рифленій поверхні доріжок діти зміцнюють гомілкові суглоби та масажують стопи, а отже — запобігають плоскостопості. Вправи на різноманітних масажних доріжках і килимках діти виконують босоніж у будь-яку пору року, що допомагає ще й загартовувати їх. Вони допомагають формувати в дітей відчуття власного тіла й удосконалювати точність довільних рухів. Адже такі вправи потребують підвищеної уважності та точної координації рухів.
Гімнастика з елементами силових вправ
Суть гімнастики з елементами силових вправ у тому, що діти виконують добре відомі фізичні вправи, однак із додатковим навантаженням на певні групи м’язів. Для цього вихованцям можна запропонувати гантелі або їх замінники різної ваги. Під час занять діти можуть виконувати вправи під музичний супровід у повільному та швидкому темпах. Так діти не лише отримують силове навантаження, а й розвивають витривалість і вміння дотримуватися ритму.
Після силових вправ, щоб зняти навантаження, можна запропонувати дітям пофантазувати та виконати творчі завдання: за допомогою скакалки викласти метеликів, сонечко, змію, кульбабку, місяць; із паличок – різні геометричні фігури, цифри, букви, будиночки тощо. Такі вправи дають змогу емоційно й фізично розслабити дітей.
Вправи на фітболах
Заняття на фітболах розвивають у дітей гнучкість, почуття рівноваги, координацію рухів, допомагають виправити порушення постави тощо. Вправи з великим м’ячем завжди поліпшують настрій дітей і сприяють загальному оздоровленню дитячого організму. Діти із задоволенням виконують вправи в різному темпі під музичний супровід. Вправи на фітболах позитивно впливають на роботу всіх внутрішніх органів і дають змогу:
– зміцнювати основні групи м’язів;
– формувати правильну поставу та попереджати її порушення;
– розвивати вестибулярний апарат;
– зміцнювати серцево-судинну систему й органи дихання;
– активізувати обмін речовин;
– підвищувати імунітет.
Дихальна гімнастика
На заняттях із фізичної культури та під час режимних моментів упродовж дня проводяться з дітьми дихальні вправи. В ігровій формі ознайомлюються їх із механізмом дихання, його основними показниками, змінами під час фізичних навантажень.
Вправи дихальної гімнастики діти виконують у повільному темпі, спокійно, без напруження, з паузами для відпочинку. При цьому стежимо, щоб видих був повним,тобто не переривався для невеликого вдиху.
Для того щоб вдих був поглибленим, пропонуємо дітям просте завдання — понюхати, який аромат приніс вітерець. Для цього під час вдиху вони мають підвести голову, випрямити шию. Якщо голова буде опущена та шия зігнута, то верхні ребра, а отже, й уся грудна клітка не підніматимуться.
Ефективність занять дихальною гімнастикою підвищуємо за допомогою дихальних «тренажерів»:
- соломинка, занурена у склянку з водою; сопілка, дримба;
- пристрої для пускання мильних бульбашок;
- повітряні кульки, іграшки, гумові м’ячі для надування тощо.
Дихальна гімнастика проводиться не лише під час фізкультурних занять, а й протягом дня. Під час ранкової гімнастики, окрім комплексу загальнорозвивальних вправ, додається одна-дві дихальні вправи. Також комплекс дихальної гімнастики поєднується з гімнастикою пробудження.
Отже, завдяки нетрадиційним технологіям не лише зміцнюється організм дітей, а й оздоровлюється їхню психіку. Діти після занять стають більш врівноваженими, спокійними й зосередженими, у них з’являється впевненість у власних силах. Це спонукає шукати нові засоби й технології для фізкультурно-оздоровлювальної роботи.
Вихователь – методист Бурковська О.А.
