Фахівці радять

З одного боку, сучасні технології допомагають дітям розвивати увагу, дрібну моторику, сприяють їх інтелектуальному розвитку. З іншого – вони нерідко забирають багато часу, якого, в результаті, не вистачає на активні заняття і розваги. Давайте розберемося, наскільки корисні, і чим шкідливі гаджети для дитини.

Що кажуть лікарі?

Говорячи про шкоду і користь, фахівці відзначають, що гаджети дійсно можуть нашкодити і фізичному, і психологічному здоров’ю дитини, якщо ними зловживати. Однак їх правильне і дозоване за часом використання здатне принести відчутну користь.

Спробуємо розглянути всі аргументи «за» і «проти», але спочатку звернемося до рекомендацій лікарів. Вони вважають, що «золота середина» – це перебування дитини у монітора (комп’ютера, планшета або смартфона) з такою тривалістю:

o                                Діти 4-5 років – не більше 15 хвилин;

o                                6 років – 20 хвилин;

Якщо складається так, що заняття передбачає більш тривале перебування перед монітором, необхідно робити хоча б 10-хвилинні перерви. Ці цифри можуть здатися досить суворими. Але, на думку фахівців, навіть доросла людина не повинна працювати за комп’ютером безперервно більше години.

Аргументи «за»

Гаджети– частина технічного прогресу. Комп’ютерні та інтернет-технології – така ж частина сучасної людини, як холодильник, метро, літак та інше. Їхнє призначення – допомагати працювати і відпочивати з комфортом. Чим раніше дитина навчиться користуватися цими благами цивілізації з користю для себе – тим краще. Отже нехай опановує новими навичками.

Заповнюємо паузу з користю. Після появи комп’ютерів, планшетів, смартфонів батькам більше не потрібно ламати голову, чим зайняти дитину в черзі в поліклініці або під час тривалої поїздки. Немає потреби брати з собою пакет іграшок. Тепер можна просто увімкнути малюкові улюблений мультфільм або гру. Він не сумуватиме, цікаво проведе час, і не буде заважати оточуючим.

Гаджети– розвиваючий інструмент. Різнокольорові пірамідки, кубики, пластилін, фарби, машинки, пупси та інші традиційні дитячі атрибути – це не просто іграшки, а засіб для фізичного, соціального та інтелектуального розвитку дитини. Також і гаджети. Коли малюк хаотично натискає на кнопки, він розвиває дрібну моторику і мимоволі запам’ятовує деякі букви і цифри. Коли розглядає картинки на екрані і вибирає мелодію – тренує зорове і слухове сприйняття. Важливо спрямувати дії малюка в потрібне русло. Існує безліч електронних ігор, які розширюють кругозір дитини і допомагають їй освоїти різні навички. На роль однієї з таких ігор підійде і найпростіший графічний редактор.

Помічник у навчанні. Електронні пристрої здатні зберігати в собі цілу бібліотеку. Електронна книжка допомагає дитині отримувати нові знання так само, як і звичайна паперова. До того ж, не потрібно нести важку добірку книг з бібліотеки і назад. Досить завантажити цікаву книгу з інтернету. Батьки можуть привчити дитину до того, що інтернет – джерело корисної інформації, а не тільки джерело ігор.

Завдяки гаджетам ми можемо віртуально відвідати музей, іншу країну, опинитися в іншому часі або у космосі, змоделювати ситуації, які діти не мають можливості побачити в повсякденному житті. Комп’ютерні розвивальні ігри чудово мотивують дітей до вивчення нового, наприклад іноземної мови.

Аргументи «проти»

Проблеми зі здоров’ям. Технічний процес звільнив людей від багатьох фізичних навантажень. Актуальною проблемою людства стали гіподинамія та її наслідки для здоров’я (надмірна вага, серцево-судинні захворювання, слабкість м’язової системи).

Недолік руху особливо небезпечний для зростаючого дитячого організму. Від тривалого сидіння на одному місці ( а саме цим загрожує захоплення гаджетами) порушується циркуляція крові в ногах, внутрішніх органах, включаючи головний мозок. Це погано позначається на розумових процесах, пам’яті, концентрації уваги.

Якщо дитина віддає перевагу комп’ютерним іграм, а не рухливим, його м’язова система стає слабкою, порушується постава ( що веде до порушення функцій внутрішніх органів і систем), з’являються зайві кілограми.

Крім того, дитячі очі відчувають колосальне навантаження, рано виникають проблеми із зором.

Емоційна залежність. Якщо дитина проводить дуже багато вільного часу за комп’ютером, планшетом або смартфоном, у неї формується залежність від них. Поступово інші розваги стають нецікаві. А втративши улюбленого електронного пристроя, дитина починає нервувати і вередувати.

Тривале споглядання екрана (впродовж  1 години для старших дошкільнят) призводить до перезбудження нервової системи, розвитку агресивності та інших розладів.

Замінюють реальне спілкування. Проведення часу з гаджетом і віртуальне спілкування можуть заважати освоювати навички комунікації, встановленню повноцінних соціальних зв’язків. Замість того, щоб заводити реальних друзів і спілкуватися з ними вживу, деякі діти занадто серйозно сприймають героїв комп’ютерних ігор. Батькам варто стривожитися, якщо у дитини немає друзів, а в компанії дітей  він поводиться скуто.

До того ж для повноцінного інтелектуального розвитку необхідна постійна сенсорна інтеграція з довкіллям, яку дорослі часто замінюють екранними засобами. Задоволення потреби в пізнанні, що виражається у зливі запитань, теж перекладають на комп’ютер і навіть замінюють мультфільмами вечірні задушевні бесіди, такі потрібні для встановлення психологічного контакту з малюком і відносин співробітництва.

Слід узяти до уваги і те, що нереальні події на екрані спотворюють уявлення дитини про справжній світ, порушують формування навичок безпечної взаємодії з об’єктами (наприклад, малюк, який вивчав світ за планшетом, не здатний ухилитися від м’яча, адже на екрані м’яч, що летів прямо в нього, ніколи не вдарить).

Перегляд навіть найдобрішого фільму дасть малюку користь лише тоді, коли поруч із ним буде мудрий дорослий, який пояснить, що відбувається і чому, обговорить з дитиною мотиви вчинків персонажів, їх наслідки, підведе до розуміння висновків.

Віртуальний світ дуже привабливий, яскравий, динамічний. Протиставити йому можна лише красу, романтику, рух і дивовижні відкриття реального світу. Якщо батьки захоплені цікавими справами, люблять природу, спорт, музику, рукоділля, активний відпочинок, беруть дитину з собою в походи, разом майструють і променять радістю від цього, то їхні сини і доні розставлять пріоритети правильно, і екран ніколи не заполонить їх.

Насправді, побічного ефекту від використання гаджетів уникнути нескладно. Батькам потрібно контролювати кількість часу, який діти витрачають на електронні ігри та перегляд мультфільмів. У дитини не буде залежності від них, якщо у неї є альтернативні інтереси ( гуртки, прогулянки, спорт).

А ще не забувайте, що до певного віку головним прикладом для дитини є її батьки. Якщо мама з татом весь вільний час проводять в соціальних мережах, то не варто дивуватися, що гаджети асоціюються у дитини з чимось надзвичайно важливим і захоплюючим.

Сучасна дитина значно відрізняється від своїх однолітків ХХ століття темпом розвитку, словниковим запасом, здібностями, проте це зовсім не говорить про те, що вона стала гіршою або кращою, вона просто стала іншою, і їй дуже потрібні любов і тепло дорослих.

Правила, які допоможуть зменшити шкоду гаджетів

Існує декілька простих правил, яких слід дотримуватися батькам і дітям, щоб зменшити як психологічну, так і фізичну шкоду гаджетів для дитини:
 За допомогою функції батьківського контролю. З її допомогою можна обмежити час використання гаджета або заблокувати доступ до певних сайтів і додатків. У цьому випадку функція заборони переноситься з батьків на гаджет, конфлікт не виникає.

 Дотримуйтесь балансу з реальними заняттями. Не забувайте про творчість, читання книг, рухливі ігри, прогулянки.

 Не замінюйте реальні гри їх віртуальними сурогатами. Гра на планшеті в шахи – не те ж саме, що шахова партія з другом, мамою чи батьком.

 Вивчіть самі і покажіть дитині корисні додатки. Нехай дитина дізнається, як вести записи, обробляти аудіо, відео і фотографії, читати електронні книги тощо. Почніть з тих додатків, які стосуються реальних інтересів дитини.

 Лікарі рекомендують робити гімнастику для очей. Вона не тільки корисна, але і може бути дуже цікава для дитини. Ось деякі вправи:

  1. Інтенсивно порухайте очима по горизонталі (направо – наліво) і по вертикалі (вгору – вниз).

  2. Плавно описуйте поглядом фігури: горизонтальну вісімку, вертикальну вісімку, літери.

  3. Зробіть кругові рухи відкритими очима. Спочатку рухайтеся за годинниковою стрілкою, потім – проти.

  4. Сильно зажмурте очі, а потім розслабте м’язи. Повторіть декілька разів.

  5. Не менше ста разів легко і швидко поморгайте очима.

  6. Підійдіть до вікна, уважно подивіться на близько розташований предмет, наприклад, на віконну раму, а потім вдалину, наприклад, на дерево.

  7. На вдиху подивіться у правий верхній кут (приблизно 45° відвертикалі) і, не затримуючись, поверніть очі в початкове положення. На наступному вдиху подивіться в нижній лівий кут і на виході поверніть очі в початкове положення. Повторіть вправу, подивившись спочатку в лівий верхній кут, потім – в правий нижній.

  8. Глибоко вдихаючи, подивіться на кінчик носа. Зробіть затримку дихання на декілька секунд і, видихаючи, поверніть очі в початкове положення. Потім просто закрийте очі на пару хвилин, спокійно і глибоко подихайте.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               Підготувала – вихователь Андрійчук О.М.

Засідання педагогічної ради від 30.11.2022р.

Мозковий штурм ” Як сформувати у дітей інтерес та повагу до праці дорослих” – вихователь Крупенко В.В.

Виступ з власного досвіду ” Дослідження як засіб формування природничої компетентності дошкільників” – вихователь Торгоній С.В.

Презентація ” Екологічне спілкування – потреба чи необхідність?” – практичний психолог Соломатіна К.О.

 

 

Семінар практикум для педагогів

Екобатл

Професійна зустріч

Семінар практикум для педагогів

МУЗКЕРІВНИКИ 

 

Гра-дослідження “Дослідили малюки кетяги калини” ( молодша група) –  вихователь Артемчук В.В.

Майстер-клас “Де плоди, а де насіння” спільна праця з дорослим (середня група) – вихователь Торгоній С.М.

Майстер-клас “Від колоска до печива” трудова діяльність (молодша група) – вихователь Олексійовець Ю.В.

“Пошуково – дослідницька діяльність в ЗДО”

Дослідницька лабораторія (старша група) – вихователь Довгалюк О.В.

Досліди з повітрям (середня група) – вихователь Крупенко В.В.

Дослід “Як з`являється тінь?”(молодша група) – вихователь Луцюк Г.В.

Школа професійних знань “Інтеграція природодоцільної та трудової діяльності у вихованні дітей інтересу до праці дорослих”

Види праці в ЗДО для формування в дітей звички до трудової діяльності та поваги до праці дорослих (презентація) – вихователь Марченко Г.Г.

Праця у природі (середня група) – вихователь Смажна О.С.

Кулінарний майстер клас (молодша група) – вихователь Кузьмич О.В.

Школа емоцій “Лідер живе у кожному” (Виховуємо лідерські якості у старших дошкільників) – підготувала практичний психолог Соломатіна К.

Варто пам’ятати, що ми, дорослі, маємо спершу подбати про свій внутрішній стан, психологічну стійкість і здатність бути гнучкими у складних непередбачуваних обставинах.

Загальновідомо: колективну психічну травму лікувати найскладніше. Тож заради забезпечення відносного душевного спокою й адекватного емоційного стану не тільки свого, а й своїх близьких, насамперед дітей, маємо взяти на себе відповідальність, передусім за себе. Урятуймо спершу себе самих, а потім і весь світ.

10 засобів невідкладної психологічної самодопомоги  в умовах війни

Визначаємося із власною картиною світу

Час відповісти собі на екзистенційні запитання: “Хто я? Де я?”; “У що я вірю? На що спираюся?”; “Що я здатний зробити, а чого не зроблю ніколи?”.

Чітке розуміння власних опор допоможе впоратися з гострими емоційними реакціями, знайти пояснення тому, що відбувається, побачити обрії та перспективи.

Відкриваємо власні джерела енергетичних ресурсів

Перебуваючи у спокійному стані, запишіть чи навіть намалюйте (аби добре запам’ятати) джерела, що надають вам сили, такі як природа, спорт, спілкування, присадибна ділянка, хобі та ін. І в момент, коли вас раптом «накриють» емоції або поглине апатія, ви зможете припасти до одного з цих джерел і наповнитись енергією.

Пам’ятаймо: тривале сидіння в соцмережах дає химерне відчуття бадьорості, проте діє як алкоголь: спершу надмірна енергійність, потім «відкат» і незабаром — залежність. Тож подбайте заздалегідь про безпечні «джерела живої води».

Залишаємося (або стаємо) фізично активними

Важливо рухатися. Крім очевидної фізичної користі отримуємо шанс підвищити рівень своєї життєздатності та емоційної стійкості. Згадайте, як чудово в мирний час ваше роздратування сублімувалося у прибирання квартири. Використовуйте цей ефект.

Надихаємося мистецтвом

Ефективним засобом «перемкнутися», відпочити від тяжких думок, а також усвідомити власні поведінкові прояви та емоційні реакції є перегляд мульт- і кінофільмів, читання книжок, розглядання репродукцій картин, слухання інструментальної музики чи пісень. Сучасні вітчизняні художники миттєво реагують на події в країні, допомагаючи їх пережити. Мистецький світ слугує своєрідним амортизатором, що пом’якшує емоційні коливання і психологічні удари.

Шукаємо опору в авторитетах

Ідеї та ідеали — це те, що тримає нас на поверхні бурхливого океану життя. Кожна людина упродовж свого життя має задовольнити дві базові екзистенційні потреби: знайти відповідь на запитання «Хто я?» і «йти за ідеєю» — за автором певної концепції, групою, що її сповідує.

Це може бути Святе Письмо, або ідеї древніх і сучасних філософів, мудреців, письменників, психологів тощо. Значущих людей може бути кілька, але їхні слова та погляди мають вписуватись у Вашу картину світу.

Робимо добрі справи

Отримали ресурс від значущої для Вас людини — передайте далі, станьте опорою для інших. Добрі справи можуть бути різними: це і благодійна допомога, і волонтерство, і молитва за тих, хто перебуває на передовій, у зоні бойових дій або у скрутних умовах.

Наповнюємось українським контентом

Нині відбувається велика битва за сам факт існування України як держави, як нації. Свій внесок у Перемогу кожен з нас може зробити тим, що говоритиме українською, переглядатиме українські фільми, читатиме вітчизняних письменників, відкриватиме по-новому історію Батьківщини.

Усвідомлюємо власні емоції

Візьмімо за звичку спостерігати за проявами в собі різних емоцій. Добре спрацьовує прийом «Стоп» (відчувши, що рівень люті зашкалює, перемикайтеся, виходьте з «новинного простору») або «Таймінг» (скажіть собі: «Я поплачу до певної години, а потім, встану і піду працювати, гуляти, малювати тощо»). Звучить трохи дивакувато — люди ж не роботи! Але це не просто механістичність чи бездушність. Це про здатність до саморегуляції, про почуття відповідальності, зрілість і вихід із дитячої, позиції. Так, ми даємо собі право гніватися, лютувати, боятися, дратуватися. Але також пам’ятаємо про можливі наслідки цих емоцій, серед яких — трансформація в якість характеру (наприклад, тотальна ненависть може, у разі «застрягання» в ній, зрештою стати і частиною нашої натури).

Вітамінізуємося

З огляду на те, що нині доводиться переживати українцям, пропонуємо такий «вітамінний комплекс»:

В (віра). Історія людства засвідчує: для того, хто вірить, немає нічого неможливого, завдяки вірі здобуваються великі перемоги.

Н (надія). Не втрачаймо надії: Україні бути — квітучій, вільній і самобутній!

Р (радість). Шукаймо краплинки радості в житті: у ніжній квіточці,  дитячій усмішці, у ковтку гарячої кави, у дружніх обіймах.

Ви також можете додати до цього «рецепту» дещо від себе: розписати інструкцію та спосіб застосування «вітамінів».

Живемо тут і зараз

Нікому не відомо, що на нас чекає і скільки це все триватиме. Тому маємо навчитися жити в поточному моменті. Не тужити за минулим, не боятися майбутнього, а спробувати адекватно оцінити і прожити той досвід, який пропонує нам життя.

Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе” А. Шептицький

 

Матеріали взяті з журналу «Дошкільне виховання». – 2022р. – №3-4. Ст. 9-11.

«Оновлений Базовий компонент дошкільної освіти: що взяти до уваги»

            МЕТА: Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО — це державний стандарт освіти, що містить норми й положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку. У ньому окреслено умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти дитини старшого дошкільного віку.

Мета оновленого документа:

  • зберегтисамоцінністьдошкільного дитинства;
  • визначитиособливості та вимоги до рівнярозвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку;
  • забезпечитинаступністьміж дошкільною та початковою освітою.

            РЕЗУЛЬТАТ: БКДО представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, її напрямами та процессом формування досвіду дитини в різних видах діяльності. Це забезпечує освітній результат — компетентність дитини старшого дошкільного віку.

Компетентність є і результатом освіти, і особистісним надбанням дитини. Вона відображає систему взаємопов’язаних компонентів фізичного, психічного, соціального, духовного розвитку особистості дитини, а саме:

  • емоційно-цінніснеставлення;
  • сформованістьзнань;
  • здатність до активного, творчоговпровадженнянабутого досвіду та відповідні навички.

БКДО характеризує  компетентності пізнання та взаємодії дитини з природним, соціальним, предметним світом.

   СКЛАДНИКИПедагог розвиває компетентності дитини у просторі освітніх напрямів завдяки організації основних видів діяльності.

Освітні напрями Ключові компетентності
Інваріантнийскладник
Особистість дитини •особистісна

• рухова

• здоров’язбережувальна

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі • предметно-практична

• технологічна

• сенсорно-пізнавальна

• логіко-математична

• дослідницька

Дитина в природному довкіллі • природничо-екологічна з навичками, щоорієнтовані на сталийрозвиток
Градитини • ігрова
Дитина в соціумі • соціально-громадянська
Мовлення дитини • комунікативна

• мовленнєва

• художньо-мовленнєва

Дитина у світі мистецтва • мистецько-творча — художньо-продуктивна, музична, театралізована
Варіативнийскладник
Особливість дитини. Спортивні ігри • спортивно-ігрові – шахи, футбол, баскетбол
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамотність • цифрова — основи цифрової грамотності
Дитина в соціумі. Фінансова грамотність •соціально- фінансова— основи  фінансової грамотності
Мовлення дитини. Грамота • мовленнєва — оволодіння основами грамоти
Мовлення дитини. Іноземна мова • мовленнєва — оволодіння іноземною мовою
Дитина у світімистецтва. Хореографія •мистецько-творча — хореографія

УМОВИЩоб реалізувати завдання БКДО, організовуючи освітній процес у закладі дошкільної освіти, слід взяти до уваги:

  • участь родини в розвиткудитини;
  • взаємодіюзакладівдошкільної освіти з родинами дітей як учасниками освітнього процесу;
  • педагога як фахівця, якийстимулюєпроцес розвитку дитини;
  • зміст та організаціюосвітньогопроцесу;
  • універсальний дизайн узакладідошкільної освіти;
  • наступністьміждошкільною та початковою освітою;
  • роль суспільства/громади в забезпеченнідоступної та якісноїдошкільної освіти.

Ключові показники якості дошкільної освіти

Доступність освітніх послуг

Доступність: наявність закладів дошкільної освіти й місць у них; відсутність ; тривалого очікування в електронній черзі; відкритість і взаємоповага підчас взаємодіїі з сім’ями вихованців.

Участь, соціальна згуртованість і культурнее розмаїття: активна діяльність педагогічного колективу й адміністрації, яка враховує соціальний, культурний та релігійний статус сімей, мову, спілкування, особливі освітні потреби дітей тощо.

Кваліфіковані та вмотивовані педагогічні кадри

Безперервний професійний розвиток: навчання педагогів за допомогою ко-мандного аналізу, наставництва, педагогічних тренінгів тощо; наявність додаткових освітніх програм для педагогів, які дають змогу здійснювати індивідуальний  підхід в освіті, ліпше реагувати на особливі потреби дітей та їхніх сімей.

Сприятливі умови праці: кількість педагогів, що працюють з группою дітей; наповнюваність груп; професійне керівництво; планування освітнього процесу; робота в команді; співпраця з батьками.

Організація освітнього процесу

Цілісний розвиток дитини: зміст освітньої програми дає дітям змогу розкрити свій потенціал; організація ефективної взаємодії між дітьми й дорослими; врахування особистих інтересів кожної дитини; змога дитини робити самостійний вибір; безпечне ігрове середовище; провідна роль гри в організації освітнього процесу.

Співпраця: організація взаємодії педагогів із дітьми, колегами й батьками вихованців; врахування в освітньому процесі особистих інтересів дитини, її досвіду ,сімейних і культурних особливостей.

Моніторинг та оцінка.

Актуальна інформація: ухвалення управлінських рішень на підставі актуальної інформації; моніторинг якості освіти — не спеціальн адіяльність, а безперервний процес за участі всіх учасників освітнього процесу.

Максимальне врахування інтересів дитини: рівень розвитку дітей перевіряють за допомогою спостереження, фіксують у портфоліо; не порівнюють дітей одне з одним; документують лише зміни в особистісному розвитку дітей.

Управління та фінансування

Партнерство й інтеграція послуг: усі учасники освітнього процессу розуміють свої права й обов’язки; співпраця як на місцевому, так і на національному рівнях між різними організаціями та службами, що працюють із сім’ями й дітьми.

Забезпечення права на дошкільну освіту: посилення розуміння важливості дошкільної освіти; відкритість і загальнадоступність дошкільної освіти для всіх дітей.

(за матеріалами журналу «Вихователь-методист» №2,2021р)

 

“Здоров’язбережувальні технології в дитячому садку”

Більшу частину дня дитина проводить у дитячому садку. Тож наявність там здоров’язбережувального середовища — життєва необхідність. Для цього важливо впроваджувати в освітній процес здоров’язбережувальні технології. Вони допомагають збагачувати знання дошкільників про здоров’я та використовувати їх у повсякденному житті. Як результат — діти навчаються вести здоровий спосіб життя, використовуючи різні здоров’язбережувальні технології.

Вправи на масажних доріжках і килимках

Масажні доріжки та килимки допомагають не лише розвивати рухи, а й закріплювати елементарні геометричні знання та розвивають логічне мислення. На заняттях з фізкультури можна  використовувати доріжки з різними елементами «Геометрична», «Ґудзикова», «Лісова галявина». Завдяки рифленій поверхні доріжок діти зміцнюють гомілкові суглоби та масажують стопи, а отже — запобігають плоскостопості. Вправи на різноманітних масажних доріжках і килимках діти виконують босоніж у будь-яку пору року, що допомагає ще й загартовувати їх. Вони допомагають формувати в дітей відчуття власного тіла й удосконалювати точність довільних рухів. Адже такі вправи потребують підвищеної уважності та точної координації рухів.

Гімнастика з елементами силових вправ

Суть гімнастики з елементами силових вправ у тому, що діти виконують добре відомі фізичні вправи, однак із додатковим навантаженням на певні групи м’язів. Для цього вихованцям можна запропонувати гантелі або їх замінники різної ваги. Під час занять  діти можуть виконувати вправи під музичний супровід у повільному та швидкому темпах. Так діти не лише отримують силове навантаження, а й розвивають витривалість і вміння дотримуватися ритму.

Після силових вправ, щоб зняти навантаження, можна запропонувати дітям пофантазувати та виконати творчі завдання: за допомогою скакалки  викласти метеликів, сонечко, змію, кульбабку, місяць; із паличок – різні геометричні фігури, цифри, букви, будиночки тощо. Такі вправи дають змогу емоційно й фізично розслабити дітей.

Вправи на фітболах

Заняття на фітболах розвивають у дітей гнучкість, почуття рівноваги, координацію рухів, допомагають виправити порушення постави тощо. Вправи з великим м’ячем завжди поліпшують настрій дітей і сприяють загальному оздоровленню дитячого організму. Діти із задоволенням виконують вправи в різному темпі під музичний супровід. Вправи на фітболах позитивно впливають на роботу всіх внутрішніх органів і дають змогу:

– зміцнювати основні групи м’язів;

– формувати правильну поставу та попереджати її порушення;

– розвивати вестибулярний апарат;

– зміцнювати серцево-судинну систему й органи дихання;

– активізувати обмін речовин;

– підвищувати імунітет.

Дихальна гімнастика

На заняттях із фізичної культури та під час режимних моментів упродовж дня проводяться з дітьми дихальні вправи. В ігровій формі ознайомлюються їх із механізмом дихання, його основними показниками, змінами під час фізичних навантажень.

Вправи дихальної гімнастики діти виконують у повільному темпі, спокійно, без напруження, з паузами для відпочинку. При цьому стежимо, щоб видих був повним,тобто не переривався для невеликого вдиху.

Для того щоб вдих був поглибленим, пропонуємо дітям просте завдання — понюхати, який аромат приніс вітерець. Для цього під час вдиху вони мають підвести голову, випрямити шию. Якщо голова буде опущена та шия зігнута, то верхні ребра, а отже, й уся грудна клітка не підніматимуться.

Ефективність занять дихальною гімнастикою підвищуємо за допомогою дихальних «тренажерів»:

  • соломинка, занурена у склянку з водою; сопілка, дримба;
  • пристрої для пускання мильних бульбашок;
  • повітряні кульки, іграшки, гумові м’ячі для надування тощо.

Дихальна гімнастика проводиться не лише під час фізкультурних занять, а й протягом дня. Під час ранкової гімнастики, окрім комплексу загальнорозвивальних вправ, додається одна-дві дихальні вправи. Також комплекс дихальної гімнастики поєднується з гімнастикою пробудження.

Отже, завдяки нетрадиційним технологіям не лише зміцнюється організм дітей, а й оздоровлюється їхню психіку. Діти після занять стають більш врівноваженими, спокійними й зосередженими, у них з’являється впевненість у власних силах. Це спонукає шукати нові засоби й технології для фізкультурно-оздоровлювальної роботи.

Вихователь – методист Бурковська О.А.