Діти мають споживати лише безпечні та якісні продукти і страви — тоді вони будуть бадьорими, веселими та здоровими.
Дитячий травматизм – неприємна тема. Втім, щоб процес лікування проходив максимально безпечно, а батьки знали, що робити при пошкодженнях, про неї потрібно говорити. Сьогодні розповідаємо про правила надання першої допомоги при травматизації.
Як би ми не намагались вберегти своїх дітей від травм, обираючи для прогулянок безпечні дитячі майданчики, купуючи якісні іграшки, які відповідають віку дитини, – все одно повністю убезпечити дитину не вдасться.
Одним із найбільш розповсюджених видів травмування серед дітей є падіння.
Найбільшу кількість травм через падіння зазнають діти молодшого та середнього шкільного віку, при чому хлопчики травмуються набагато частіше за дівчаток – та становлять 65–70% усіх травмованих дітей. Це можна пояснити їхньою схильністю до рухливих ігор та активного відпочинку.
Якщо вдома діти травмуються приблизно з однаковою регулярністю, то вуличний травматизм має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці.
Для уникнення травм, дотримуйтесь простих правил:
* Виховуйте в дитині обачливість і обережність.
* Регулярно розповідайте про небезпеку від пустощів на балконах, драбинах, сходах. Привчіть дитину міцно триматися за поручні під час підйому та спуску.
* Не дозволяйте дитині залізти на високі дерева та споруди.
* Інформуйте дитину, про небезпеку каналізаційних люків, підвалів та канав.
* Під час прогулянки перевіряйте гойдалки та спортивний інвентар на дитячому майданчику перед катанням чи тренуванням, не грайте з дітьми на необладнаних або пошкоджених дитячих майданчиках
* Оминайте ділянки, де проводять ремонтні роботи.
* Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.
Ці прості правила можуть врятувати дитині життя. Та як поводитися, коли уникнути травмування все ж таки не вдалось?
Як правильно організувати першу допомогу
В першу чергу намагайтесь зберігати спокій, щоб не налякати і без того засмучене дитя. Знайдіть зручне місце, щоб посадити або покласти постраждалого для огляду та з’ясування тяжкості його стану. Ця інформація є обов’язковою та необхідною, щоб зрозуміти, чи є потреба викликати швидку допомогу.
Отже:
-
з’ясуйте, що саме болить (рука, нога, палець, можливо дитина відчуває якийсь біль всередині).
-
По можливості встановіть характер болю (ріжучий, колючий, ниючий) та його тривалість (присутній постійно чи залежить від певних факторів: рухів, вдихів тощо).
-
Обов‘язково потрібно оглянути уражену ділянку тіла та з’ясувати чи є пошкодження (порізи, садна) тканини.
-
Якщо дитина відчуває біль в будь-якій з кінцівок попросіть її порухати пальцями, з метою виключення наявності перелому.
Згідно з отриманою інформації потрібно дійти висновку наскільки дитина потребує невідкладної допомоги.
-
У випадку, коли викликати швидку допомогу немає нагальної потреби, в обов‘язковому порядку повідомте батьків (якщо це не ваша дитина) про ситуацію яка склалась. Це важливо тому, що бувають випадки, коли отримані травми не дають загрозливих симптомів одразу, а можуть проявити їх лише через певний час (від 1–2 годин до 1–2 діб). Тому за дитиною необхідне спостереження.
У випадку, коли характер травми не несе суттєвих загроз для життя дитини, але в місці удару наявні садна чи гематоми, необхідно провести ретельний огляд ураженої ділянки. За потреби обробити рану розчином перекису водню або промити чистою кип’яченою водою, потім скористатись антисептиком (не наносити на рану, а обробляти навколо травмованої ділянки), накласти стерильну пов’язку.
У випадку, коли зменшення симптоматики не відбувається або вона посилюється – не зволікайте та зверніться до фахівця.
Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.
Основні принципи надання першої допомоги:
-
правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);
-
швидкість;
-
продуманість, рішучість, спокій.
ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ
Алгоритм ваших дій має бути таким:
-
Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.
-
Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).
-
За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
-
Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
-
Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
-
Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.
-
Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
-
Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.
Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.
Підготувала – сестра медична старша (Мануйлик Г. С.)
Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза — «Ми відмовляємось від щеплення своєї дитини». А причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні — «Ні».
І починається тривала переконлива бесіда з кожною мамою, татом, бабусею та іншими про необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.
Сьогодні існує чимало точок зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить здоров`ю дитини, що можна без неї обійтися тощо.
Проте достатньо одного разу, щоб побачити, як помирає дитина від дифтерії, аби ніколи більше не дозволяти батькам чи родичам вирішувати питання щодо щеплень. Адже дитина може померти від хвороби , якій легко можна було запобігти.
Здоровим дітям без винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.
Ротавірусна інфекція – це широко поширене висококонтагіозне інфекційне гостре кишкове захворювання, що відоме під назвами: «шлунковий чи кишковий грип», «ротавірус».
Ротавірус особливо небезпечний для дітей віком 6-12 місяців, проте захворіти можуть і дорослі. Відомо, що чим старша дитина – тим менше будуть виражені симптоми захворювання.
Інкубаційний період хвороби – від 12 до 24 годин. Симптоми хвороби можуть тривати 3-5 днів. Покращення загального стану дитини проходить поступово. Ротавірус передається повітряно-крапельним або фекально-оральним шляхами. Останній шлях реалізується через немиті руки. Ротавірус є стійким до ліків та дезінфікуючих засобів.
📌 Навчіть дітей правильно мити руки.
- Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
- Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
- Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей, носа або рота.
Чому це важливо?
Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.
