До уваги батьків!

24 травня 2022 року розпочинається зарахування дітей в ЗДО № 44, згідно електронної черги! Прийом здійснюватиметься за окремим графіком! За детальною інформацією звертайтеся за телефоном: 64 – 10 – 61

До уваги батьків!

Прийом дітей  у дитячий садок відповідно до електронної черги, розпочнеться після 18 травня 2022р. З більш детальною інформацією Вас буде ознайомлено в телефонному режимі.

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежно-рятувальна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ.

Шановні колеги!

Одним із важливих пріоритетів у житті є забезпечення безпеки людей, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства.

Володіти необхідними  знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих.

Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.

Головним для всіх нас, дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, має бути контроль за переміщенням дітей в будівлі та поза   її межами .

На початку робочого дня, перед виходом на прогулянку, обов’язково обстежуйте територію ЗДО, майданчики,  де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів.

Пояснюйте дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1. До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

– бойові частки ракет;

– авіаційні бомби;

– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

– інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

– ручні гранати;

– стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

– патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

– вибухові пакети;

– петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

– гранати;

– димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

– саморобні міни-пастки;

– міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

– наближатися до предмета;

– пересувати його або брати до рук;

– розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

– розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

– приносити предмет додому,  у заклад освіти.

2. Негайно повідомте поліцію або дорослих про знахідку!

Під час прогулянок   ретельно дивіться під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі!

Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.

Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

Звертайте увагу на:

– припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

– наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

– звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

– наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

– наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

3. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
4. Негайно повідомте керівника закладу, чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
5. Не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;
6. Припиніть всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
7. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
8. Дочекайтеся прибуття фахівців; вкажіть місце знахідки та повідомити час її виявлення.
9. Зверніть увагу, що:

– не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

– виявивши річ без господаря,  зверніться до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;

– не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

4. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:

– обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

– негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

– з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

– перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.

Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.

Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

– закрийте штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

– вимкніть світло, закрийте вікна та двері;

– займіть місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій);

– інформуйте різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

– закрийте штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкніть живлення, закрийте воду і газ,  вимкніть пристрої для опалення;

– візьміть документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

– відразу залиште приміщення, сховайтеся у підвалі або у найближчому сховищі;

– попередьте сусідів про небезпеку, допоможіть людям похилого віку і дітям;

– без крайньої необхідності не залишайте безпечне місце перебування;

– проявляйте крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

– уважно озирніться навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

– якщо є можливість – спокійно вийдіть з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавайте звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

– виконуйте всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

– відключіть живлення, закрийте воду і газ;

– вимкніть пристрої для опалення;

– візьміть документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

– попередьте про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надайте допомогу людям похилого віку та хворим;

– дізнайтеся, де знаходиться найближче місце укриття. Переконайтися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

– як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості.  Дотримуйтеся спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишайте безпечного місця перебування. Слідкуйте за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:

– зберігайте спокій і розсудливість;

– під час знаходження на вулиці:   залиште місце масового скупчення людей, уникайте агресивно налаштованих людей;

– не піддавайтеся на провокації;

– надійно зачиніть двері. Не підходьте до вікон і не виходьте на балкон. Без крайньої необхідності не залишайте приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

– постарайтеся запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

– за першої нагоди постарайтеся сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

– намагайтеся бути розсудливими, спокійними, миролюбними, не піддавайте себе ризику;

– якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагайтеся уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

– не підсилюйте агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

– виконуйте вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертайтеся за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

– уникайте будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;

– нічого не просіть;

– якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постарайтеся встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

– уважно слідкуйте за поведінкою злочинців та їхніми намірами, будьте готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

– спробуйте знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падайте на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

– при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихайте через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

– під час звільнення виходьте швидко, речі залиште там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконуйте команди групи захоплення.

7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

– візьміть документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

– за можливості, надайте допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

– дитині дошкільного віку вкладіть до кишені або прикріпіть до одягу записку, де зазначте ім’я, прізвище, дату народження, домашню адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;

– переміщайтеся за вказаною адресою.

– у разі необхідності зверніться за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників. 

Телефони рятувальних та аварійних служб: 

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежно-рятувальна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ.

Будьте пильними! Бережіть себе!

( За  матеріалами Методичних рекомендацій щодо проведення просвітницької роботи з учасниками  освітнього процесу в  закладах дошкільної освіти  з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними  предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях  (додаток до листа МОН від  25.04.2022 №1/4428-22)