1. Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо). 

Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками.

  1. Дайте місце певній регресії. 

У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним.

Така регресія може виявлятися у різних формах поведінки:

– деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують);

– дехто з дітей може знову почати мочитися у постіль;

– навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття).

  1. Організуйте «острівки безпеки».

Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо.

  1. Ігри.

Пограйтеся з дітьми. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть гратися всі разом без суперництва. Наприклад:

  • Плескання в долоні: Усі учасники стають у коло і плескають в долоні по колу. Спочатку естафета переходить повільно, тоді пришвидшується від однієї дитини до іншої. Діти можуть самі вирішити, чи плеснути в долоні один раз (тоді естафета перейде далі), чи плеснути двічі (тоді естафета змінює напрямок руху).
  • Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступна дитина повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу, і так доти, доки всі діти не «запустять» свій рух.
  • Слово по колу. Перша дитина каже слово, яке може бути початком речення. Наступна повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи.
  • Лінія по колу. Схожу вправу можна зробити й на грифельній дошці. Перша дитина малює лінію, а тоді хтось наступний продовжує її своєю. Всі діти можуть намалювати по одній або по дві лінії. В кінці вийде малюнок, створений групою.

Багато таких ігор можна вигадати самотужки. Вони не потребують якихось особливих допоміжних матеріалів і можуть тривати як декілька хвилин, так і набагато довше, якщо потрібно. Усі ці ігри можна використовувати з дітьми в укритті.

  1. Розповідання історій.

Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись.

  1. Знайдіть, створіть або придумайте «об’єкти переносу».

Дітям можуть стати в пригоді речі, які уособлюють тих, кого вони люблять, щоб впоратися з власними страхами і станом відокремленості від батьків. Тому дітям бажано мати такі «об’єкти переносу», наприклад, невеличку іграшку, яку їм подарував тато, або фотографію мами. Слід дозволити дітям мати ці об’єкти при собі повсякчас, куди б вони не йшли.

Для дітей молодшого віку лялька, ведмедик або навіть якийсь особливий клаптик тканини можуть бути невід’ємною запорукою відчуття безпеки. Дітям, в яких немає таких допоміжних «об’єктів переносу», можна запропонувати придумати або створити для себе такий об’єкт.

  1. Запропонуйте форми самовираження. 

Говоріння й слухання. У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми. Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, висловлювати свої переживання й почуття. Дозвольте дітям задавати запитання і відповідайте на них максимально чесно та прямо.

Рольові ігри. Деякі діти можуть не захотіти говорити про те, що з ними сталося. Однак у своїх іграх вони часто «програють» свій травматичний досвід. Рольові ігри для дітей є найдоступнішим і ефективним способом психотерапії.

Малювання олівцями й фарбами. Багато дітей можуть висловити свій стан, як тільки у них в руках опиняться фломастери і аркуш паперу. Іноді малювання стає для дитини єдиною можливою формою самовираження.

  1. Піклуйтесь про себе! 

Підтримка, яку Ви надаєте дітям поруч з Вами у такі важкі часи, має величезне значення для них! Але дуже важливо, при цьому, пам’ятати про власні потреби. Подбайте про те, щоб у Вас був час відпочити, й набратися сил. Знайдіть когось, з ким зможете поговорити про свої переживання. Пам’ятайте, «кисневу маску» спочатку одягаємо на себе, потім – на дитину.

Рекомендації укладено на основі матеріалів онлайн-конференції на тему «Кризове втручання» (референт: Барбара Прайтлер – кандидат психологічних наук, психотерапевт при віденському центрі допомоги жертвам катувань та війни, супервізор) 

Для того, аби діти не  сиділи увесь час перед екраном телевізорів, планшетів та проводили дозвілля з користю, пропоную вам декілька музичних ігор.

  1. «Вгадай мелодію».

Спробуйте наспівати дитині мотив  відомої їй пісні ( без слів),  а після того , як дитина її впізнала( якщо їй це не вдається  – допоможіть, підкажіть), заспівайте цю пісню разом зі своїм малям. Запропонуйте їй обмінятися ролями, щоб вона – співала, а ви відгадувала.

  1. « Чарівні ритми»

Проплескайте (протупотіть, заспівайте, простукайте…) коротеньку фразу, запропонуйте дитині її повторити, поступово ускладнюючи завдання. Не забувайте обмінюватись ролями, щоб дитина не лише повторювала ваші дії, а  й намагалася творити сама.

  1. «Сирена»

Зобразіть звук сирени, тобто на одному диханні спустіться до нижньої межі вашого діапазону, потім підніміться до верхньої. Запропонуйте дитині керувати вами: коли вона піднімає руку, ви підвищуєте висоту звука, а коли опускає – знижуєте. Гра дуже подобається малятам. Потім поміняйтеся ролями: малюк зображає сирену, а ви керуєте ним. Імітуйте сирену пожежників, сирену поліцейської машини тощо. Зрештою, звук сирени можна придумати самостійно.

  1. « Домашня дискотека»

Влаштовуйте домашні дискотеки , під улюблену музику, адже це гарний спосіб вивільнити негативні емоції, та сприяти фізичній активності. Вигадуйте свої  цікаві , іноді смішні, рухи. Створіть атмосферу радості! Також, цей вид діяльності можна використовувати, як ранкову гімнастику.

  1. « Дихальні вправи»

Вправи для дихання збільшують  кровотік, допомагають розслабити м’язи дихальних шляхів, полегшують дихання та підвищують рівень кисню в крові, сприяють профілактиці ГРВІ. Щоб їх виконання не було монотонним та нав`язливим  пропоную такі варіанти вправ:

  • «Кораблик» – (  зробіть паперовий кораблик, та помістіть його в таз з водою. Запропонуйте дитині подмухати на нього, та поспостерігати за його рухом)
  • « Футбол» ( зобразіть на папері футбольне поле та ворота, покладіть у середині маленьку кульку або тенісний м`ячик. За допомогою коктельної  трубочки( дихаючи через неї) спробуйте закотити м`ячик у ворота.

Обов`язковою умовою для правильного виконання вправ – це вдихати через ніс, а видихати – ротом.

Підготувала керівник музичний

Письменюк Лілія Григорівна

“Домашнє навчання англійської мови дітей дошкільного віку”

Дитині вже 3 роки. Цей період є дуже важливим, перехідним моментом у житті як дитини, так і батьків. Адже саме зараз закінчується період сприйняття дитиною себе як нерозривне ціле з мамою і починається період свого ‘’Я’’, відокремленості, індивідуальності.

При навчанні англійської дітей дошкільного віку всі ці психологічні особливості варто враховувати і підходити до навчання як до гри. Також важливо пам’ятати, що процес навчання має подобатися вашій дитині. Якщо ми, дорослі, ще можемо пересилити себе і зробити те, що нам не подобається, то дитина-ні. Якщо все ж ви будете  примушувати її займатися тим, що їй не до вподоби, то велика ймовірність нашкодити і майже назавжди зруйнувати любов до вивчення іноземної мови.

Тож якщо ви вирішили самостійно проводити уроки англійської з дошкільником, намагайтеся вигадати або знайти цікаві ігри, завдання до яких дитина буде залучена.

Доцільно використовувати картки зі словами (слово+переклад+картинка). Ви можете зробити їх самі або ж використати програму Quizlet. На цьому сайті ви знайдете вже готові слова.

Ігри з картками:

Show me. Розкладіть перед дитиною картки, скажіть певне слово. Дитина повинна вибрати потрібну картку.

YesNo game. Показуйте дитині картку і називайте слова правильно або неправильно. Наприклад намальований бегемот, а ви називаєте тигра. Ваш малюк повинен сказати, правильно ви говорите чи ні.

What`s missing. Розкладіть ряд карток. Промовляйте з дитиною слова. Потім попросіть дитину заплющити очі. Приберіть одну картку. Дитина розплющує очі та шукає. Яка картка зникла.

Magic bag. Складіть у мішок вже знайомі дитині англійською  предмети. Щоб вона не бачила. Попросіть її витягнути один предмет з мішка і назвати його.

Touch your leg, nose, hand…(частини тіла). Ви говорите “Touch your leg.” Дитина повинна торкнутися ноги. Звичайно, перед цією грою малюк вже повинен знати частини тіла англійською.

– Вірші. Ще один дуже хороший спосіб при навчанні англійської дітей дошкільного віку. У віршах є ритм, який допоможе швидше запам’ятовувати слова, фрази, граматичні конструкції. Якщо не просто вчити вірш, а розіграти з дитиною коротку сценку, то буде більше задоволення і ефективніший результат.

– Дивіться розвивальні мультики англійською мовою. Добре підійдуть під час навчання англійської дошкільника маленькі мультики по 5-10 хвилин, в яких дуже багато повторюють одні й ті ж слова. Кщо ви думаєте, що ваша дитина нічого не розуміє, то ви помиляєтеся. В таких маленьких мультиках все дуже наочно показано. Наприклад, якщо йдеться про капелюх, то мульперсонаж буде тримати його в рукає, показувати і говорити, що це “hat”. Це можуть бути такі мультики, як English singsing, Big Muzzy. Буде добре, якщо ви не просто будете дивитися мультики, але ще і вивчите невеликі фрагменти з них напам’ять.

Бажаю успіхів!

 

Консультація для батьків: “Як самостійно навчати англійській дошкільнят”

Хто з батьків не хотів би, щоб його дитина швидко та без проблем засвоїла англійську? Білінгвою бути добре. Багато хто з батьків настільки непокоються тим, щоб ця мова далася дитині легко, що роблять ранній старт – починають навчати дитину ще з 3–4-річного віку. Але далеко не всі курси англійської приймають настільки маленьких дітей. Як же займатися зі своїми дітьми подібного віку самостійно?

Передусім слід вирішити для себе, чи справді ви хочете почати навчати дитину англійської з такого раннього віку. Дослідження вчених із Массачусетського університету довело, що немає особливої різниці між тими, хто почав вивчати англійську від народження і тими, хто почав робити це до 10 років. А ось якщо починати вчити зі старшого віку, тоді різниця помітна.

Більшість з вчителів хочуть починати працювати з дітьми, які вже вміють читати та писати – тоді можна підходити до вивчення мови комплексно та структуровано. Але для тих, кому все ж не кортить познайомити своїх дітей зі світом англійської, пропонуємо поради від Юлії Бокеєвої:

Дорослі та діти сприймають вивчення іноземних мов по-різному. Перші роблять це структуровано, обираючи складні посібники та дотримуючись правил, тоді як діти просто “поглинають” мову. Дитина може оволодіти і двома, і трьома мовами. Головне – постійно з нею займатися.

 

З чого ж почати вивчати англійську мову з дитиною?

Якщо один із батьків володіє англійською мовою на достатньому рівні та почуває себе досить впевнено, щоб говорити лише нею, то жодної інформації більше не потрібно. Просто розмовляйте з дитиною англійською мовою. Але у такому випадку вам не можна буде використовувати українську мову під час спілкування, нехай це роблять інші члени родини. Ви спілкуєтеся  лише англійською!  Це – метод “занурення в мовне середовище”.

Якщо ви не так досконало володієте англійською мовою, є й інші способи навчання дитини.

  1. Перегляд англомовних мультфільмів. Зображення асоціативно допоможуть зрозуміти незнайомі слова.
  2. Вивчення пісень та віршиків. Головне – не змушувати дитину повторювати, а зацікавити вивченням англійської мови. Адже діти в дошкільному віці можуть слухати довгий час – а потім повністю відтворити вірш або пісню. Є безліч дитячих каналів, де їх можна знайти:
  1. Вивчення слів та словосполучень англійською мовою. Використовуйте слова в контексті ситуацій та закріплюйте їх наочними образами.
  1. Читання разом із дитиною книжок англійською мовою.  Діти “фотографують” слова й запам’ятовують їхній зовнішній вигляд. Навчанню читання допоможе чудовий сайт:

www.starfall.com

Книжки для читання з дитиною англійською мовою також можна знайти тут:

oxfordowl.com

  1. Використання активних та веселих ігор. Дитина й не помітить, що вона навчається під час гри.

Якщо ж дитина не виявляє особливого бажання до занять або протестує (таке часто трапляється у віці 3-х років), то можна застосувати будь-яку ляльку, переконавши дитину, що це англієць чи англійка й розуміє лише англійську мову. Такий метод часто мотивує дітей до вивчення англійської мови.

Якщо виникають труднощі у проведенні занять, завжди є можливість обрати курс англійської мови для малюків уже з готовою програмою та матеріалами.

Дітям раннього віку вже знайомі деякі зображувальні матеріали. Малюкам необхідно торкатися їх, маніпулювати ними. Вони дізнаються, що олівці і фломастери на папері залишають кольрові лінії, крапки. При використанні таких графіічних  матеріалів рука дитини втомлюється через недостатню розвиненість дрібних м’язів. Тому в роботі з малюками найчастіше використовуються гуашеві фарби, пензлики. Педагог вчить дитину правильно користуватися ними, знайомить з простими прийомами зображення, демонструє картинки, ілюстрації, щоб  згодом малюк міг підібрати кольори, створити образ,дати назву власному малюнку.Засвоївши елементарні навички зображення,діти намагаютьcя малювати скрізь:на папері,на землі,на стінах,носових хустинках і ін..Щоб задовільнити бажання дітей прикрашати все навколо кольоровими візерунками,педагог створює спеціальні розвивальні центри, які наповнює зображувальними матеріалами ( пензлики, фарби, фломастери, олівці, глина, губки, штампи, крейда, готові геометричні і рослинні форми, серветки, клаптики кольорової тканини і ін.), а на стіні закріплює листи ватману або шпалери,на яких діти малюють.

Організовуючи роботу з образотворчої діяльності, необхідно пам’ятати, що дитина раннього віку робить перші кроки у зображувальному мистецтві , тому допомога вихователя вкрай необхідна. І не лише для того, щоб через спеціальні вправи допомогти малюкам оволодіти технічними, зображувальними та композиційними вміннями,але й для того,щоб малюки могли відчувати радість від кожного заняття.  Завдання педагога полягає в тому, щоб допомогти дітям відчути впевненість, захопитись творчою діяльністю, засвоєнням нових засобів виразності, розвинути креативність, фантазію та познайомити з різними техніками зображення.

Щоб зображувальна діяльність малюків була цікавою та творчою, в практичній роботі слід широко застосовувати ігрові прийоми навчання з використанням нетрадиційних технік зображення , враховувати доступність та наявний досвід дітей. Так, в ранньому віці рекомендовані наступні нетрадиційні техніки зображення:

  • малюнок пальчиком (сліди лісових звірят, дощик, промінці у сонечкаягоди, горошини, вишеньки , яблучка на дереві,  плаття для ляльки…)
  • кляксографія;
  • ниткографія;
  • малюнок долонькою;
  • штампування формами, вирізаними з поролону величиною дитячої долоні(ялинки в лісі, квіти на галявині, зайчики стрибають…);
  • малювання крейдою на лінолеумі, малюнок паличкою на землі, піску;
  • монотипія, або відбиток (штампування) листям дерев, квітів;
  • малювання квачиком;
  • ліплення з солоного тіста і т.д.

Малювання пальчиками  та долонями корисне для розвитку дрібної мускулатури кисті руки. Під час таких ігрових занять малюк запам’ятовує назви пальців, згинає та розгинає їх по кілька разів, робить колові рухи кистю рук та пальців. Такі ігрові заняття розвивають цікавість та уяву малюка, емоційну чутливість до кольору та форми.,

Малювання пальцями обох рук одночасно також дає позитивні результати в розвитку дрібної моторики руки

Особливу радість малюк отримуює від ліплення. Дитина спілкується з природою, задовільняє пізнавальний інтерес від тактильних відчуттів при сприйнятті глини, тіста, піску, пластиліну, отримує емоційне задоволення працюючи з цими матеріалами.

Ліплення як малювання, аплікування та конструювання називать продуктивними видами діяльності адже діти створюють «продукт» – міні-скульптуру, малюнок, аплікацію.  Роль цієї діяльності в інтелектуальному, емоційному та мовному розвитку дитини надзвичайно велика.

Ліпити з малюками слід починати традиційно з глини як з природного матеріалу, але сніг і пісок, солоне тісто і пластилін на конкретних ігрових заняттях мають свої переваги. Сніг та пісок не завжди є під рукою, до того ж вони є сезонними матеріалами, а тісто можна підготувати будь-коли і швидко.

Роботи з солоного тіста прості у виконанні, вони потребують менших зусиль, ніж ліплення із пластиліну. Малюки часто стикаються з тістом з раннього дитинства:  біля мами на кухні, коли вона ліпить вареники, і дає шматочок дитині  для гри, або «разом» з бабусею ліплять пиріжки, бублики. Виходячи з цього,педагог вчить дітей ліпити з тіста хлібо-булочні  вироби, які можна використати як їжу для птахів чи подарунок мамі.

На заняттях з дітьми 2-3 років можна використовують солоне тісто – йому легко надати будь-яку форму. І саме цю властивість відкриє для себе дитина, взявши в руки невідомий їй , але приємний на дотик, м’який матеріал і випробувавши  нові відчуття. Дуже важливо, щоб ігри-заняття проходили в емоційно позитивному мовному супроводі дорослого.

Тісто повинно бути гладким, приємним на дотик, слухняним. Зберігати його краще в поліетиленовому пакеті в холодильнику.Так воно зберігає свої властивості досить довго – більше місяця. За допомогою харчових барвників можна отримати тісто різних кольорів та відтінків.Організовуючи роботу з тістом,педагог діє відповідно до рекомендацій:

– готує тісто заздалегідь: дитина не зможе довго чекати , її інтерес згасне;

– звертає увагу малюків на те, що гратися з тістом слід за столом, на дошці;

– після гри-заняття обов’язково  вимити руки;

– тісто – своєрідний матеріал для ліплення і може спочатку не сподобатися малюкові. Тому педагог починає маніпуляції з тістом разом з дитиною;

– при перших же ознаках зниження інтересу, малюка слід зайнятися іншою діяльністю, а до тіста повернутися  через день-два.

Ігри з тістом особливо корисні для дітей з підвищеним або зниженим тонусом рук, так як вони сприяють нормалізації тонусу і активізації дрібної моторики.

Підготувала вихователь-мистецтвознавець  Дідковська С.І.

   Шановні батьки!

         У закладі дошкільної освіти розпочав роботу проект “Психологічна підтримка” для учасників освітнього процесу. Щосереди з 15.00 до 17.00 Ви можете приходити до практичного психолога на індивідуальні та групові консультації.