Дітям раннього віку вже знайомі деякі зображувальні матеріали. Малюкам необхідно торкатися їх, маніпулювати ними. Вони дізнаються, що олівці і фломастери на папері залишають кольрові лінії, крапки. При використанні таких графіічних матеріалів рука дитини втомлюється через недостатню розвиненість дрібних м’язів. Тому в роботі з малюками найчастіше використовуються гуашеві фарби, пензлики. Педагог вчить дитину правильно користуватися ними, знайомить з простими прийомами зображення, демонструє картинки, ілюстрації, щоб згодом малюк міг підібрати кольори, створити образ,дати назву власному малюнку.Засвоївши елементарні навички зображення,діти намагаютьcя малювати скрізь:на папері,на землі,на стінах,носових хустинках і ін..Щоб задовільнити бажання дітей прикрашати все навколо кольоровими візерунками,педагог створює спеціальні розвивальні центри, які наповнює зображувальними матеріалами ( пензлики, фарби, фломастери, олівці, глина, губки, штампи, крейда, готові геометричні і рослинні форми, серветки, клаптики кольорової тканини і ін.), а на стіні закріплює листи ватману або шпалери,на яких діти малюють.
Організовуючи роботу з образотворчої діяльності, необхідно пам’ятати, що дитина раннього віку робить перші кроки у зображувальному мистецтві , тому допомога вихователя вкрай необхідна. І не лише для того, щоб через спеціальні вправи допомогти малюкам оволодіти технічними, зображувальними та композиційними вміннями,але й для того,щоб малюки могли відчувати радість від кожного заняття. Завдання педагога полягає в тому, щоб допомогти дітям відчути впевненість, захопитись творчою діяльністю, засвоєнням нових засобів виразності, розвинути креативність, фантазію та познайомити з різними техніками зображення.
Щоб зображувальна діяльність малюків була цікавою та творчою, в практичній роботі слід широко застосовувати ігрові прийоми навчання з використанням нетрадиційних технік зображення , враховувати доступність та наявний досвід дітей. Так, в ранньому віці рекомендовані наступні нетрадиційні техніки зображення:
- малюнок пальчиком (сліди лісових звірят, дощик, промінці у сонечкаягоди, горошини, вишеньки , яблучка на дереві, плаття для ляльки…)
- кляксографія;
- ниткографія;
- малюнок долонькою;
- штампування формами, вирізаними з поролону величиною дитячої долоні(ялинки в лісі, квіти на галявині, зайчики стрибають…);
- малювання крейдою на лінолеумі, малюнок паличкою на землі, піску;
- монотипія, або відбиток (штампування) листям дерев, квітів;
- малювання квачиком;
- ліплення з солоного тіста і т.д.
Малювання пальчиками та долонями корисне для розвитку дрібної мускулатури кисті руки. Під час таких ігрових занять малюк запам’ятовує назви пальців, згинає та розгинає їх по кілька разів, робить колові рухи кистю рук та пальців. Такі ігрові заняття розвивають цікавість та уяву малюка, емоційну чутливість до кольору та форми.,
Малювання пальцями обох рук одночасно також дає позитивні результати в розвитку дрібної моторики руки
Особливу радість малюк отримуює від ліплення. Дитина спілкується з природою, задовільняє пізнавальний інтерес від тактильних відчуттів при сприйнятті глини, тіста, піску, пластиліну, отримує емоційне задоволення працюючи з цими матеріалами.
Ліплення як малювання, аплікування та конструювання називать продуктивними видами діяльності адже діти створюють «продукт» – міні-скульптуру, малюнок, аплікацію. Роль цієї діяльності в інтелектуальному, емоційному та мовному розвитку дитини надзвичайно велика.
Ліпити з малюками слід починати традиційно з глини як з природного матеріалу, але сніг і пісок, солоне тісто і пластилін на конкретних ігрових заняттях мають свої переваги. Сніг та пісок не завжди є під рукою, до того ж вони є сезонними матеріалами, а тісто можна підготувати будь-коли і швидко.
Роботи з солоного тіста прості у виконанні, вони потребують менших зусиль, ніж ліплення із пластиліну. Малюки часто стикаються з тістом з раннього дитинства: біля мами на кухні, коли вона ліпить вареники, і дає шматочок дитині для гри, або «разом» з бабусею ліплять пиріжки, бублики. Виходячи з цього,педагог вчить дітей ліпити з тіста хлібо-булочні вироби, які можна використати як їжу для птахів чи подарунок мамі.
На заняттях з дітьми 2-3 років можна використовують солоне тісто – йому легко надати будь-яку форму. І саме цю властивість відкриє для себе дитина, взявши в руки невідомий їй , але приємний на дотик, м’який матеріал і випробувавши нові відчуття. Дуже важливо, щоб ігри-заняття проходили в емоційно позитивному мовному супроводі дорослого.
Тісто повинно бути гладким, приємним на дотик, слухняним. Зберігати його краще в поліетиленовому пакеті в холодильнику.Так воно зберігає свої властивості досить довго – більше місяця. За допомогою харчових барвників можна отримати тісто різних кольорів та відтінків.Організовуючи роботу з тістом,педагог діє відповідно до рекомендацій:
– готує тісто заздалегідь: дитина не зможе довго чекати , її інтерес згасне;
– звертає увагу малюків на те, що гратися з тістом слід за столом, на дошці;
– після гри-заняття обов’язково вимити руки;
– тісто – своєрідний матеріал для ліплення і може спочатку не сподобатися малюкові. Тому педагог починає маніпуляції з тістом разом з дитиною;
– при перших же ознаках зниження інтересу, малюка слід зайнятися іншою діяльністю, а до тіста повернутися через день-два.
Ігри з тістом особливо корисні для дітей з підвищеним або зниженим тонусом рук, так як вони сприяють нормалізації тонусу і активізації дрібної моторики.
Підготувала вихователь-мистецтвознавець Дідковська С.І.
Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною вимовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з раннього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формуватися його особисте. Покажіть дитині, як брикати губами, облизуватись язиком, спробуйте показати, як ви надуваєте щічки, посміхаєтесь. Грайтесь з немовлям і воно відповість! Невпевнені рухи? Але це стане початком формування мови, в тому числі і звуковимови.
