Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза  — «Ми відмовляємось від щеплення своєї дитини». А причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні  — «Ні».

І починається тривала переконлива бесіда з кожною мамою, татом, бабусею та іншими про необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.

Сьогодні існує чимало точок зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить здоров`ю дитини, що можна без неї обійтися тощо. 

Проте достатньо одного разу, щоб побачити, як помирає дитина від дифтерії, аби ніколи більше не дозволяти батькам чи родичам вирішувати питання щодо щеплень. Адже дитина може померти від хвороби , якій легко можна було запобігти.

Здоровим дітям без винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.

Вакцина, яка вводиться під час щеплення, спричиняє значні зміни в імунній системі дитини: організм мобілізує свої сили і виробляє антитіла проти певної інфекції.

Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти яких проводяться профілактичні щеплення. Дану ситуацію можна пояснити існуванням колективного імунітету. Це коли 95-97% населення країни мають щеплення проти тієї чи іншої хвороби. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться до епідеміологічного порогу. І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.

Уявіть ситуацію: група в садочку. З 30-тьох дітей не щеплені, приміром, троє, і то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки всі щеплені, то саме нещеплені якраз і захищені від проникнення в колективі інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації зростатиме, то й зростатиме ризик для захворювання для тих хто не зробив цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.

Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

Чи потрібно робити щеплення?

– ТАК!

Судіть самі:

– епідпаротит (свинка) може призвести до безпліддя у хлопчиків;

– коклюш – до ураження нервової системи;

– гепатит В – до цирозу печінки.

– Щеплення від туберкульозу – необхідні: в Україні зараз зафіксована епідемія туберкульозу, яким раніше хворіли тільки ув’язнені і люди з неблагополучних сімей.

Щеплення принесуть тільки користь, за умови, якщо лікар правильно оцінить стан здоров’я дитини, і вакцина буде якісною. Чи всім потрібно робити щеплення? Як правило, так. Але у всіх правилах бувають виключення. Щеплення можна (і потрібно) робити всім здоровим дітям. Перед проведенням вакцинації важливо з’ясувати, чи немає протипоказань по вищезгаданим пунктам, виміряти температуру тіла, в деяких випадках – аналіз крові на реактивний білок, щоб дізнатися, чи немає в організмі запального процесу. Імунізація проводиться вакцинами (активна імунопрофілактика) або сироватками та імуноглобулінами (пасивна іммунопрофлактіка). Ослабленим дітям роблять пасивну імунопрофілактику.

Нагадуємо, що згідно Постанови ВСУ від 17 квітня 2019 року – дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Comments are closed.

Post Navigation