Author Archives: Лопачук Вікторія

  1. Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо). 

Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками.

  1. Дайте місце певній регресії. 

У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним.

Така регресія може виявлятися у різних формах поведінки:

– деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують);

– дехто з дітей може знову почати мочитися у постіль;

– навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття).

  1. Організуйте «острівки безпеки».

Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо.

  1. Ігри.

Пограйтеся з дітьми. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть гратися всі разом без суперництва. Наприклад:

  • Плескання в долоні: Усі учасники стають у коло і плескають в долоні по колу. Спочатку естафета переходить повільно, тоді пришвидшується від однієї дитини до іншої. Діти можуть самі вирішити, чи плеснути в долоні один раз (тоді естафета перейде далі), чи плеснути двічі (тоді естафета змінює напрямок руху).
  • Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступна дитина повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу, і так доти, доки всі діти не «запустять» свій рух.
  • Слово по колу. Перша дитина каже слово, яке може бути початком речення. Наступна повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи.
  • Лінія по колу. Схожу вправу можна зробити й на грифельній дошці. Перша дитина малює лінію, а тоді хтось наступний продовжує її своєю. Всі діти можуть намалювати по одній або по дві лінії. В кінці вийде малюнок, створений групою.

Багато таких ігор можна вигадати самотужки. Вони не потребують якихось особливих допоміжних матеріалів і можуть тривати як декілька хвилин, так і набагато довше, якщо потрібно. Усі ці ігри можна використовувати з дітьми в укритті.

  1. Розповідання історій.

Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись.

  1. Знайдіть, створіть або придумайте «об’єкти переносу».

Дітям можуть стати в пригоді речі, які уособлюють тих, кого вони люблять, щоб впоратися з власними страхами і станом відокремленості від батьків. Тому дітям бажано мати такі «об’єкти переносу», наприклад, невеличку іграшку, яку їм подарував тато, або фотографію мами. Слід дозволити дітям мати ці об’єкти при собі повсякчас, куди б вони не йшли.

Для дітей молодшого віку лялька, ведмедик або навіть якийсь особливий клаптик тканини можуть бути невід’ємною запорукою відчуття безпеки. Дітям, в яких немає таких допоміжних «об’єктів переносу», можна запропонувати придумати або створити для себе такий об’єкт.

  1. Запропонуйте форми самовираження. 

Говоріння й слухання. У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми. Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, висловлювати свої переживання й почуття. Дозвольте дітям задавати запитання і відповідайте на них максимально чесно та прямо.

Рольові ігри. Деякі діти можуть не захотіти говорити про те, що з ними сталося. Однак у своїх іграх вони часто «програють» свій травматичний досвід. Рольові ігри для дітей є найдоступнішим і ефективним способом психотерапії.

Малювання олівцями й фарбами. Багато дітей можуть висловити свій стан, як тільки у них в руках опиняться фломастери і аркуш паперу. Іноді малювання стає для дитини єдиною можливою формою самовираження.

  1. Піклуйтесь про себе! 

Підтримка, яку Ви надаєте дітям поруч з Вами у такі важкі часи, має величезне значення для них! Але дуже важливо, при цьому, пам’ятати про власні потреби. Подбайте про те, щоб у Вас був час відпочити, й набратися сил. Знайдіть когось, з ким зможете поговорити про свої переживання. Пам’ятайте, «кисневу маску» спочатку одягаємо на себе, потім – на дитину.

Рекомендації укладено на основі матеріалів онлайн-конференції на тему «Кризове втручання» (референт: Барбара Прайтлер – кандидат психологічних наук, психотерапевт при віденському центрі допомоги жертвам катувань та війни, супервізор) 

   Шановні батьки!

         У закладі дошкільної освіти розпочав роботу проект “Психологічна підтримка” для учасників освітнього процесу. Щосереди з 15.00 до 17.00 Ви можете приходити до практичного психолога на індивідуальні та групові консультації.


Школа професійних знань “Інтеграція природодоцільної та трудової діяльності у вихованні дітей інтересу до праці дорослих”

Види праці в ЗДО для формування в дітей звички до трудової діяльності та поваги до праці дорослих (презентація) – вихователь Марченко Г.Г.

Праця у природі (середня група) – вихователь Смажна О.С.

Кулінарний майстер клас (молодша група) – вихователь Кузьмич О.В.

Школа емоцій “Лідер живе у кожному” (Виховуємо лідерські якості у старших дошкільників) – підготувала практичний психолог Соломатіна К.

Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза  — «Ми відмовляємось від щеплення своєї дитини». А причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні  — «Ні».

І починається тривала переконлива бесіда з кожною мамою, татом, бабусею та іншими про необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.

Сьогодні існує чимало точок зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить здоров`ю дитини, що можна без неї обійтися тощо. 

Проте достатньо одного разу, щоб побачити, як помирає дитина від дифтерії, аби ніколи більше не дозволяти батькам чи родичам вирішувати питання щодо щеплень. Адже дитина може померти від хвороби , якій легко можна було запобігти.

Здоровим дітям без винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.

Read More →