Колективний перегляд:

заняття соціально-морального розвитку

“Вчимося домовлятись”
(вихователь Мазурок В. Б., старша група № 7 “Ромашка”)

Програмовий зміст: формувати у дітей орієнтацію на загально прийняті моральні норми поведінки, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до них. Формувати практичне вміння спілкування з дорослими та однолітками, налагоджувати дружні стосунки, домовлятися, узгоджувати свої дії з партнерами, допомагати іншим, проявляьти відповідальність, повагу до себе та інших, вибачати та просити вибачення. Вправляти у висловлюванні елементарних суджень та в умінні домовлятися. Вчити обгрунтовувати свої думки, адекватно реагувати на проблемні ситуації, орієнтуватися у настроях людей, утримуватись від імпульсивності. Виховувати доброзичливість, людяність, комунікабельність.

Магічна сила ляльки-мотанки

Здавна у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду,  символом матері –берегині та зв’язку між поколіннями. Виготовляючи ляльку,  жінки вкладали у неї власну енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці. Віддаючи її до іншого роду, а дочка у свою чергу, своїй дитині. Лялька, немов ниточка, зв’язувала воєдино весь рід.

Мотанки – вузлові ляльки. Процес їх виготовлення називався «крутити куклу».  Ляльки майстрували з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону, ін.

Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Людина вигадала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому.

При виготовленні ляльки мотанки ніколи не використовується голка, а тільки нитка й тканина. Вважається, що лялька повинна бути безликою, а та, що служить берегинею, –  з хрестом замість обличчя.

В основі  української ляльки – мотанки – хрестоподібна фігура, де єдина об*ємна деталь – голівка. Вузлова лялька обов’язково мотається за рухом сонця – тоді вона принесе удачу та щастя. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після цього ляльку вдягають – вбрання і кольори  майстриня добирає за своїм вподобанням і враховуючи  символічне призначення ляльки. Якщо лялька робиться для добробуту та здоров*я  родини – для одягу добираються  червоно-зелені відтінки; для успіху в фінансових справах – зелені та золотисті; для щастя у коханні чи подружньому житті – червоні, рожеві, помаранчеві; для успіху в творчості – блакитні.

Домашня лялька, зроблена власноруч мамою чи бабусею, несе потужний заряд духовної енергії роду. Ляльку-мотанку можна створювати разом із дитиною.  Важливо пам’ятати, що лялька, зроблена власноруч, тепліша й добріша, ніж куплена, адже вона – автентична лялька-мотанка! Рукотворна клаптикова фігурка виконує провідникову функцію між минулим і майбутнім.

Зацікавилися  цією іграшкою-оберегом   і наші вихователі.  Ознайомившись  з технологією  виготовлення ляльки-мотанки під час семінару з лялькотерапії (керівник Свірщ К.О.), скориставшись  рекомендаціями з Інтернету, вирішили  провести  конкурс – огляд  «На кращий  оберіг (ляльку-мотанку) групи». Всі педагоги закладу взяли  активну участь у конкурсі та представили оригінальні  та неповторні ляльки-мотанки.

Підсумки конкурсу були підведені  31.03.2014р. під час виставки  рукотворних виробів, що були представлені  у мистецькій галереї закладу, яку мали можливість відвідати працівники ДНЗ , вихованці закладу,  їхні батьки. Неповторність та оригінальність виробів можна побачити на фото.

Хочеться зазначити,  що всі педагоги закладу дотримались технології   виготовлення ляльки-мотанки  без голки — лише з допомогою нитки й тканини. Оскільки, виготовлялися ляльки-берегині групи, то більшість з них  з хрестом замість обличчя. Крім дотримання технології педагоги вкладали свою душу.  Естетичною завершеністю вирізняються ляльки Ярина,  Христина, Україночка вихователів  гр.. №12  (С.М. Грабар, М.Л. Посохова). Оригінальністю  назв відзначаються   ляльки-мотанки  вихователів   гр. № 2 (Довгалюк О. В., Мельцова С. В.) — «Предслава», №6 (Пригода К. І., Марченко Г. Г., Гомон В. І.) —  «Берегиня природи», №5 (Полінкевич Н. А., Кокота Т. Я) —  «У нашого Омелечка невеличка сімеєчка», гр..№4 (Єрохіна В. М., Колабська Л. Г., Антонюк В. М.) — «Українські захисниці», гр.№11 (Карплюк Т. В., Лютко Т. Г., Гребенович М. П.) — «Надія», гр. №10 (Онук Н.С., Миколайчук І. Д.) — «Варвара», «Травниця».

Враховуючи те, що домашня лялька, зроблена власноруч мамою чи бабусею, несе потужний заряд духовної енергії роду, педагоги С.М. Кулінець (гр. №9), Анікіна О.П. (гр. №7)  активно  залучили  батьків до виготовлення ляльок-мотанок разом з дітьми.

Вражає яскрава   кольорова гамма ляльок – мотанок від червоно-зелених гр. №10 до рожево-помаранчевих гр. №11 і до жовто-голубих у  вихователів  гр. 4.

Креативність  у підході до виготовлення ляльок-мотанок як оберегівгрупи продемонстрували вихователі  гр.. №1 (Хиноцька С.Ф., Смажна О. С., Краснова І. В.), гр. №3 (В.О. Рокунь, Н.П. Савич), гр. №4 (Колабська Л.), гр. № 8 (Л. В. Лазарчук, Н.В. Парфенюк, С. Н. Стадник). Вони не тільки передали образ ляльки мотанки, але й наповнили їх лікувальними травами. Ці ляльки можуть знаходитися у спальні, оберігаючи сон дітей.

Варто відмітити  різноманітність  ляльок-мотанок  за призначенням, що виготовлені  педагогами фахівцями: мистецтвознавцем С. Дідковською (берегиня успіху у творчій діяльності),  інструктором з фізкультури Н. Лук’янчук (берегиня роду),  практичним психологом К. Свірщ (берегиня здоров’я), вихователем англійської мови Т. Г. Кечи (лялька-десятиручка –берегиня успіху у трудовій діяльності).

Найголовніше, що  педагоги дошкільного закладу завдяки конкурсу зрозуміли — таку ляльку-мотанку спроможний зробити кожен з них. Для цього  необхідно лише трішки часу, фантазії і знання технології виготовлення.

Профілактика плоскостопості та формування правильної постави на заняттях фізичного виховання у дошкільнят

41-300x211Велике значення наш колектив приділяє попередженню такого захворювання, як плоскостопість. Плоскостопість є надзвичайно поширеною патологією серед дітей: близько 65% страждають цим захворюванням. Виникає воно внаслідок різноманітних причин, і веде до болю, деформації стоп і порушень роботи опорно-рухової системи. Спочатку плоскостопість викликає лише незначні незручності, але прогресуючи, може значно вплинути на повноцінне життя і працездатність. Плоскостопість у дітей веде до викривлення хребта, і лише своєчасно встановлений діагноз може допомогти зупинити хворобу і скорегувати деформацію стопи. Обов’язково покажіть дитину ортопеду, якщо він швидко втомлюється від піших прогулянок, проситься на руки. Вроджене плоскостопість у малюків є досить великою рідкістю. Найчастіше на його розвиток впливає цілий ряд причин, найважливішою з яких є носіння незручного взуття. Щоб дитяча ніжка формувалася правильно, задник взуття повинен бути жорстким, каблук — 0,5 см. Не можна купувати дитині взуття на повністю плоскій підошві. Негативно впливає на формування стопи і взуття з вузьким або тупим носком, зайво пружна підошва кросівок, яка звільняє стопу від природної навантаження.

Комплекси вправ при плоскостопості.

По формi розрiзняють нормальну, сплощену, плоску стопу. Для покращення координацiї рухiв спецiальнi вправи потрiбно чергувати з загальнорозвиваючими для всiх м’язових груп та намагатися вирiвнювати тонус м’язiв, якi утримують стопу у правильному положеннi.
Для корекцiї положення стопи використовують вправи з поступово зростаючим навантаженням, протистоянням, навантаженням на стопи та з предметами (захват пальцями камiнцiв, кульок, олiвцiв, перекладання їх тощо).

Для закрiплення корекцiї застосовують рiзноманiтнi види ходи (навшпиньки на п’ятах, на зовнiшнiй поверхнi стопи, паралельною постановкою стоп, хода по пiску).

Всi спецiальнi вправи потрібно виконувати у поєднаннi з вправами на виховання правильної постави та загальнорозвиваючими iз врахуванням стану здоров’я та фiзичного розвитку.

Вправи з вихiдного положення лежачи на спинi:

  1. Почергове та одночасне вiдтягування носкiв.
  2. Зiгнути ноги, опертися стопами об пiдлогу. Розвести п’яти та звести. Пiсля серiї рухiв – розслаблення.
  3. Почергово та одночасне пiдняття п’ят вiд опори.
  4. Покласти зiгнуту в колiнi ногу на колiно iншої напiвзiгнутої ноги. Коловi рухи стопи в один та iнший бiк.
  5. Ковзаючі рухи стопою однiєї ноги по гомiлцi iншої, охопивши гомiлку.

Вправи з вихiдного положення сидячи:

  1. Ноги зiгнутi, стопи паралельнi. Пiдняття п’ят (одночасне та почергово).
  2. Тильне згинання стоп (одночасне та почергове).
  3. Покласти одну ногу стопою на колiно прямої iншої ноги. Коловi рухи стопою в обидва боки. Поміняти положення ніг.
  4. Ноги прямi. Згинання та розгинання стоп.
  5. Захоплення пальцями стоп дрiбних предметiв та перекладання їх на iнше мiсце.
  6. Сидячи “по-турецьки”, пiдiгнути пальцi нiг. Нахиляючись вперед, встати з опорою на тильну поверхню стоп.
  7. Сидячи в упорi ззаду розвести колiна та пiдтягнути стопи до повного торкання пiдошвами.

Вправи з вихідного положення стоячи:

  1. Стопи паралельнi, на вiдстанi ширини стопи, руки на пояс. Пiднiматися на носках одночасно та почергово. Перекат з п’яти навшпиньки та навпаки.
  2. Стопи паралельнi. Перекат на зовнiшнi межi стопи та навпаки.
  3. Носки разом, п’яти вбiк. Напiвприсiдання та присiдання у поєднаннi з рухами рук вперед.
  4. Стопи паралельнi, руки на пояс. Почергове пiднiмання п’ят.

Вправи в русi:

  1. Хода навшпиньки.
  2. Хода на зовнiшнiх сторнах стоп.
  3. Хода у положеннi носки всередину, п’яти назовнi.
  4. Хода у положеннi носки всередину, п’яти назовнi, з почерговим пiдняттям навшпиньки.
  5. Хода на носках на напiвзiгнутих ногах.
  6. Хода на носках з високим пiднiманяям колiн.
  7. Хода по ребристiй дошці, по канату, по доріжці здоров’я (каштани, пластикові корки) .

Виховання правильної постави:

  1. Прийняти правильну поставу, стоячи бiля стiни або гімнастичної стiнки. При цьому потилиця, лопатки, сiдничнi м`язи та п’яти повиннi торкатися стiни.
  2. Прийняти правильну поставу, вiдiйти вiд стiни на 1-2 кроки, зберi-гаючи прийняте положення.
  3. Прийняти правильну поставу бiля стiни, зробити 2 кроки вперед, присiсти, встати: знову прийняти правильну поставу.
  4. Прийняти правильну поставу бiля стiни. зробити 1-2 кроки вперед, розслабити послiдовно м’язи щиї, поясу, верхнiх кiнцiвок, рук, тулуба. Прийняти правильну поставу.
  5. Прийняти правильну поставу бiля стiни, пiднятися навшпиньки, утримуючись у цьому положеннi 3-4с. Вернутися у в. п.
  6. Та ж вправа, але не бiля стiнки.
  7. Прийняти правильну поставу, присiсти, розводячи колiна в сторони та зберiгаючи вертикальне положення голови та хребта. Повiльно встати у в.п.
  8. Сидячи на гiмнастичнiй лавi бiля стiни, прийняти правильну поставу. Потiм розслабити м’язи шиї, опустити голову, розслабити плечi, м’язи спини, вернутися у в.п.
  9. Лягти на спину. Голова, тулуб, ноги складають пряму лiнiю, руки притиснутi до тулубу. Пiдняти голову та плечi, перевiрити пряме положения тiла, вернутися у в.п.
  10. Прийняти правильну поставу. Хода з зупинками, торбинка з пiском на головi. Присiсти, встати у в.п.
  11. Хода з торбинкою на головi iз збереженням правильної постави.
  12. Хода з торбинкою на головi, переступаючи через перепони (шнурiвку, гiмнастичну лаву), зупинки з перервою правильної постави перед дзеркалом.
  13. Хода з торбинкою на головi з одночасним виконанням: рiзноманiтних рухiв – у напiвприсядi, з високим пiдняттям колiн та iн.
  14. Iгри iз збереженням правильної постави.

Лук’янчук Н. О.

Як навчити дітей ставити запитання по суті

1. Запасіться часом.

Спілкуючись з дитиною, бажано нікуди не поспішати або хоча б мати «про запас» зайві 15-20 хвилин.

2. Вислуховуйте дитину до кінця.

Навіть якщо вам здається, що ви з перших слів зрозуміли, що саме хоче запитати дитина, обов’язково дослухайте її до кінця. По-перше, може виявитися, що вона має на увазі не зовсім те, що вам здалося спочатку, а по-друге , так ви засвідчите значущість дитячого запитання.

3. З’ясовуйте, про що йдеться.

Якщо вам не цілком зрозуміли суть запитання, не відмахуйтеся від нього одразу як від недоречного, а  уточніть, що саме цікавить малюка.

4. Конкретизуйте запитання дітей.

Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те, що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання, скажімо: «Ти  не знаєш як відрізнити круг від овала?»

5. Не бійтеся повторюватися.

Навіть якщо дошкільник уп’яте ставить одне й теж саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У дітей дошкільного віку пам’ять ще дуже короткотривала, тому не все у поясненнях дорослого діти здатні запам’ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових, незвичних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв’язання задач, тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних запитань з’ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший, доступніший для неї варіант відповіді на її запитання.

6. Не соромтеся не знати.

Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте дитині разом пошукати відповідь у підручнику, енциклопедії чи інтернеті.

7. Правильно ставте запитання самі.

Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули:

–         Я хочу тебе запитати…;

–         Скажи, будь-ласка…;

–         Мені цікаво…;

–         Як ти вважаєш…

8. Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.

Шановні дорослі!

Лише уважне і поважливе ставлення  до дитини під час спілкування сприятиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням.

Правила виховання дітей

Не можна принижувати дитину. Приниження руйнують позитивну самооцінку. Малюк починає відчувати провину за те, що він живе на світі. У результаті може вирости глибоко нещасна людина.

Не треба погрожувати. Погрози змушують дитину боятися й ненавидіти дорослого, який їй погрожує. Від погроз дитина не перестане поводитися абияк, а якщо навіть і перестане, то лише в присутності дорослого, але потім обов’язково «відіграється».

Не слід вимагати обіцянку погрозами . Обіцянка, як і погроза, відноситься до майбутнього — коли ще вона здійсниться? А дитина живе сьогодні, в теперішньому часі. Насильне вимагання обіцянок розвине в ній почуття провини, або цинічність у словах та справах.

Нерозумно вимагати негайної покірності . Дитина не робот і не зомбі, їй потрібен час, щоб зрозуміти й прийняти чи не прийняти вашу настанову. Попереджайте малюка, що час гри скоро закінчиться. Навіть у беззастережних обов’язках має лишатися ілюзія самостійності.

Не слід допікати опікуючись. Інакше дитина ніколи не відчує, що може зробити щось сама. А це знижує самооцінку й призводить до формування психологічних комплексів. Окрім цього, зайва опіка привчає дитину до думки, що можна не напружуватися — й так усе для тебе зроблять.

Не можна сліпо потурати дитині.Чим конкретніші «так» і «ні», тим простіше дитині зрозуміти, чого хоче від неї дорослий. Деякі правила малюк засвоюватиме швидко, інші ж потребуватимуть більше часу й терпіння.

Слід бути послідовним, аби досягнути розуміння. Дитина не в змозі зрозуміти дорослі «інколи», «можливо», «подекуди» й «лише на свята». Чи можна навчитися переходити дорогу, якби в понеділок, вівторок і четвер червоний колір означав «стоп», а в середу й суботу — «можна перейти»?

Бурковська О. А.

Проведено відкрите заняття на тему “Юні рятівники”, на якому вирішувались завдання:

НАВЧАЛЬНІ: закріплю вати виконання загально розвиваючих вправ  на фітоболах; продовжити вчити правильно сидіти і виконувати вправи з різних вихідних положень(сидячи, лежачи на животі та спині на фітоболі); удосконалювати навички лазіння по гімнастичній стінці перемінним кроком, ходити по канату приставним кроком та повзати в упорі стоячи на колінах.

РОЗВИВАЛЬНІ: розвивати координацію рухів, швидкість, спритність, загальну витривалість, поліпшити орієнтацію у просторі під час гри “Веселий мандарин”.

ВИХОВНІ: виховувати бажання систематично займатись фізкультурою, дбати про своє здоровя та допомагати один одному.

ОЗДОРОВЧІ: проводити профілактику плоскостопості, поліпшувати функції дихання, зміцнювати мязи, вправляти у відновленні дихання.

10.12.2013(2) 10.12.2013

10.12.2013(0)     10.12.2013(1)

Інструктором з фізкультури – Лук’янчук Н. О. було проведено майстер-клас для педагогів та батьків «Застосування здоров’язбережувальних фітнес-технологій у роботі з дітьми дошкільного віку»,  а саме:  «Використання фітобол-гімнастики у роботі з дошкільниками». що є досить ефективним,  Науково доведено, що   застосування вправ   фітобол-гімнастики є досить широким і абсолютно не шкідливим, а навпаки створюють  м’язевий корсет, поліпшується функція внутрішніх органів, урівноважуються нервові процеси, розвиваються фізичні якості та формуються рухові навички, відбувається позитивний вплив на психоемоційну сферу дитини. Крім того,  заняття з фітоболами зміцнюють м’язи спини й черевного пресу, формують навички правильної постави,  в чому могли переконатися  всі присутні на фізкультурному занятті у старшій групі №11на тему:  «Юні рятівники». Пам’ятаючи про те, що вправи, які виконуються на багатьох заняттях, швидко набридають дитині.  Інструктор з фізкультури  для урізноманітнення і зацікавленості дітей   використала вправи  на фітоболах та об’єднала їх в один казковий сюжет. Увага дітей при цьому зосереджена на сюжеті і виконання вправ не стає нудним і одноманітним. Наталя Олександрівна створила для дітей казку за мотивами мультфільму «Смішарики», в якій діти відправилися на допомогу героїні Нюші.

У процесі занять із фітоболами відбувається зміцнення опорно-рухового апарату, удосконалюється робота серцево-судинної і дихальної системи, розвиваються фізичні можливості дитини, підвищується працездатність, знижується відчуття втоми, покращується процес саморегуляції, самоконтролю і самозбереження. В цьому змогли переконатися педагоги під час участі в майстер-класі щодо застосування фітобол-аеробіки в роботі з дітьми, проведеного Лук’янчук Н.О.

 

10.12.2013(4)  10.12.2013(3)

10.12.2013 р.