Author Archives: ДНЗ №44 "Попелюшка"

Формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови у дітей  дошкільного віку

Існує  декілька факторів що впливають на формування позитивної стійкої мотивації до вивчення англійської мови у дітей дошкільного віку:
Зміст навчального матеріалу;
Організація навчальної діяльності;
Стиль педагогічної діяльності вихователя;
Колективні, групові форми навчальної діяльності.
Щоб вивчення англійської мови для дітей приносило радість та позитивні емоції рекомендують використовувати такі вправи:
– Розпізнавання(іграшок , аплікація розфарбовування і  назвати те що зображено, що зліпили діти;
– фізкультхвилинка;
– вибір слів, картинок на тему чи ситуацію;
– гра  «лото»,  доміно;
– повторення слів за принципом «снігової кулі».
Потрібно пам’ятати декілька правил за допомогою яких  позитивна мотивація до вивчення англійської мови в дітей зростає:

  1. Вчіть дитину тому що це – честь і задоволення для вас.
  2. Говоріть зрозуміло голосно і з ентузіазмом.
  3. Робіть все невимушено і радісно.
  4. Довіряйте дитині і давайте їй зрозуміти це своїм ставленням.
  5. Постійно давайте їй нову інформацію.
  6. Навчайте дитину цілеспрямовано й організовано.
  7. Поряд з вербальним  використовуйте якнайбільше яскравого наочного матеріалу.
  8. Усуньте відволікаючі моменти.
  9. Завжди вмійте зупинитися, дозуйте матеріал невеликими порціями.
  10. Підносьте знання як подарунок.
  11. Не перевіряйте дитину надто часто.

Кеча Т. Г.

Як підготувати дитину до дитячого садка

  • Усвідомте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи та особливостями організації життя у групі.
  • Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що у дитячому садку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.
  • Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім’ї. На якийсь час припиніть походи в цирк, театр, у гості. Скоротіть перегляд телепередач.
  • Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного на­строю, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м’яким до­тиком руки до чола.
  • Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо дотримуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.
  • Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носович­ком, умиватися та мити руки.
  • Готуйте вашу дитину до тимчасової розлуки з вами, дайте їй зрозуміти, що це неминуче тільки тому, що вона вже велика.
  • Говоріть малюку, що це дуже добре, що він доріс до дитсадка і став таким великим.
  • Повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка.
  • Прощатися з дитиною потрібно легко і швидко.
  • Якщо малюк важко розлучається з матір’ю, то бажано перші кілька тижнів доручити відводити дитину в дитячий садок батькові.
  • У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею певний час на прогулянці. Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно. Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1—2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повер­тається.
  • Увесь час пояснюйте малюку, що він для вас залишився, як і раніше, дорогим і улюбленим.
  • Не можна допускати перерви у відвідування дитсадка – тиждень удома не тільки не допоможе дитині адаптуватися, але й продемонструє йому, що є інший варіант, якого можна всіма силами добиватися, це може перерости у серйозні нервові захворювання і розлади.
  • Забираючи дитину з ДНЗ, поцікавтеся у неї, як пройшов день, що вона робила у дитсадку протягом дня. Уважно вислухайте новини, якими хоче поділитися ваша дитина.
  • Не обговорюйте при малюкові проблем, пов’язаних із дитячим садком.
  • Не загрожуйте дитині дитячим садком як покаранням за гріхи й неслухняність.
  • Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти вашу дитину й по-материнськи дбатимуть про неї.

Як батькам спілкуватися з дитиною в період її адаптації до умов ДНЗ

  1. У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до її поведінки, настрою, самопочуття.
  2. Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного на­строю, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м’яким до­тиком руки до чола.
  3. Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток.
  4. Не загрожуйте дитині дитячим садком як покаранням за гріхи й неслухняність.
  5. Пам’ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
  6. Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носович­ком, умиватися та мити руки.
  7. Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декіль­ка годин. У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею певний час на прогулянці. Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно. Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1—2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повер­тається.
  8. Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім’ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого кон­кретно ви вимагаєте від неї.
  9. Цікавтеся у вихователів вашої дитини, як вона грається, як спілкується з іншими дітьми.
  10. Обов’язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров’я і поведінки вашого малюка.
  11. Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнськи дбають про неї.
  12. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не припав на епікризні терміни: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
  13. Завітавши перший раз у дитячий садок, відвідайте прак­тичного психолога ДНЗ, познайомтеся з ним.

Як позбутися негативного емоційного стану мами в адаптаційний період малюка?

Емоції мами глибокі, вона переживає сильне потрясіння — розлуку з дитиною. Але, насамперед, мамі потрібно зрозуміти, що всі батьки через це проходять. Стежте за своїми емоціями. Часто мами, готуючи перший раз свою дитину в дитсадок, самі починають хвилюватися. Якщо ви будете впевнені у своїх діях, то й дитина буде спокійна.

Завчасно формуйте у малюка позитивне налаштування на ди­тячий садок. Розповідайте веселі історії з життя знайомих вам дітей, які відвідували дитячий садок, діліться своїм особистим досвідом.

Перед вступом у ДНЗ навчіть дитину необхідних прийомів самообслуговування. Вміння самостійно одягатися і ходити в ту­алет не найголовніше, ці навички сформуються дуже швидко, для вихователя ваша дитина не перша, хто не вміє самостійно взуватися. А ось переживань малюкові ви додасте. Учіть дитину вирішувати проблеми у міру їхнього надходження, а не зазда­легідь про них хвилюватися.

Орієнтуйте дитину на вихователя. Малюк має твердо зна­ти: що б там трапилося, він завжди може звернутися до нього за допомогою. Ім’я та по батькові майбутньої виховательки повинне постійно фігурувати у ваших розмовах, її образ має бути у свідомості дитини позитивним.

 Як не розпестити дитину під час хвороби

  1. Буде краще, коли дитина під час хвороби отримає іграшку неяскраву, безшумну й не дуже велику.
  2. Під час хвороби приберіть подалі такі іграшки: автомати, машинки з моторами, ляльок, що плачуть, яскраві та великі плюшеві іграшки, конструктори, лабіринти, головоломки, тобто ті іграшки, які потребують від малюка розумових зусиль. У цей період дитині необхідний спокій.
  3. Будьте послідовні у своїх діях та вчинках.
  4. Намагайтеся не створювати для дитини особливих умов у сім’ї, не потрібні часті поступки тільки через плач чи погане самопочуття. А якщо потрібно дорікнути їй, то робіть це спокій­но й ласкаво.
  5. Не хваліть дитину надмірно, не запитуйте боязким голосом про її самопочуття.
  6. Зберігайте із хворою дитиною звичні для неї взаємини (спокійний, дружелюбний вираз обличчя). Достатньо один-два рази в день цікавитись у дитини про її здоров’я, а не кожні 10 хвилин запитувати: «Як ти себе почуваєш?».
  7. У харчуванні дотримуватися правила «хоче — їсть, не хо­че — не примушуйте».
  8. У період хвороби будьте спокійні та впевнені, випромінюй­те гарний настрій, і видужання малюка відбудеться швидко.

Свірщ К. О.

Вчимося говорити правильно

Порушення вимови звука «р» – одна з найпоширеніших вад. Спотворена вимова виникає внаслідок неправильного положення язика: кінчик опущений до нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору і утворює щілину з м’яким піднебінням, через яку проходить повітря. Вироблення правильної вимови полягає у формуванні правильної артикуляції звука та введенні його в повсякденне мовлення. Постановка звука потребує певної підготовки органів артикуляції дитини до відтворення положень і рухів язика.

Комплекс вправ для вироблення правильної вимови звука «р»:

Вправа 1. Підняти язик на верхню губу, опустити і втягнути на місце.

Вправа 2. Розпластати язик широко «лопаткою» на нижній губі. Для того, щоб язик був широкий і спокійний, треба поплямкати цого губами 5-6 разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім подержати широкий язик у спокійному положенні під лічення від 1 до 10.

Вправа 3. Усміхнутися, відкрити рот, покласти широкий язик на верхню губу і здувати ватку з стола, ніби довго вимовляючи звук «ф».

Вправа 4. Відкривши рот, робити рухи широким кінчиком язика по верхній губі вперед – назад із звуками бл-бл-бл («Бовтушка»), не відриваючи язика від губи, ніби погладжуючи верхню губу (повільно, прискорюючи темп і ховаючи язик за верхні зуби).

Вправа 5. Усміхнутися, відкрити рот і кінчиком язика почистити верхні зуби з внутрішнього боку (нижня щелепа не рухається).

Вправа 6. Усміхнутися, відкрити рот і погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед – назад, як маляр білить щіткою стелю («Маляр»).

Вправа 7. Широким кінчиком язика постукати за верхніми зубами (ди-ди-ди) повільно, потім швидше або сильно задувати на кінчик язика, піднятий до верхнього піднебіння (губи в посмішці, нижня щелепа нерухома).

Вправа 8. Здування з долоні пелюсток або маленьких клаптиків паперу, вати. Язик піднятий до альвеол («горбиків»), дитина задуває повітря на кінчик язика: р-р-р-р – сильний струмінь повітря.

Буняк Р.П.