Логопед

Що НЕ треба робити:

     Казати дитині «Скажи»

Замість цього спробуйте змоделювати вірну відповідь. Вимога «Скажи» зменшує спонтанне спілкування

     Постійно запитувати дитину

Забагато запитань – це неприродно. Краще використовувати більше коментування

     Змушувати до спілкування

Розмова може бути важкою справою для дитини. Реагуйте на невербальну комунікацію, таку як міміка обличчя, жести, погляд. Відповідайте на ці сигнали, щоб дитина відчувала взаєморозуміння.

Що ТРЕБА робити:

     Використовувати моделінг

Моделюючи свою мову ви показуєте дитині як спілкуватись

Розширювати комунікацію

Додайте 1-2 слова до того, що вже може сказати АБО повторити ваша дитина. Додаючи нові слова та фрази до розмов, ви розширюєте словниковий запас дитини

Робити паузи

Це дає можливість дитині сказати або повторити за вами

     Практикувати під час щоденних ситуацій

Використовуйте щоденні ситуації, наприклад, гру одягання чи прибирання, для спілкування та вивчення нових слів та виразів.

 

Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною вимовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з раннього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формуватися його особисте. Покажіть дитині, як брикати губами, облизуватись язиком, спробуйте показати, як ви надуваєте щічки, посміхаєтесь. Грайтесь з немовлям і воно відповість! Невпевнені рухи? Але це стане початком формування мови, в тому числі і звуковимови.

Read More →

Вчимося говорити правильно

Порушення вимови звука «р» – одна з найпоширеніших вад. Спотворена вимова виникає внаслідок неправильного положення язика: кінчик опущений до нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору і утворює щілину з м’яким піднебінням, через яку проходить повітря. Вироблення правильної вимови полягає у формуванні правильної артикуляції звука та введенні його в повсякденне мовлення. Постановка звука потребує певної підготовки органів артикуляції дитини до відтворення положень і рухів язика.

Комплекс вправ для вироблення правильної вимови звука «р»:

Вправа 1. Підняти язик на верхню губу, опустити і втягнути на місце.

Вправа 2. Розпластати язик широко «лопаткою» на нижній губі. Для того, щоб язик був широкий і спокійний, треба поплямкати цого губами 5-6 разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім подержати широкий язик у спокійному положенні під лічення від 1 до 10.

Вправа 3. Усміхнутися, відкрити рот, покласти широкий язик на верхню губу і здувати ватку з стола, ніби довго вимовляючи звук «ф».

Вправа 4. Відкривши рот, робити рухи широким кінчиком язика по верхній губі вперед – назад із звуками бл-бл-бл («Бовтушка»), не відриваючи язика від губи, ніби погладжуючи верхню губу (повільно, прискорюючи темп і ховаючи язик за верхні зуби).

Вправа 5. Усміхнутися, відкрити рот і кінчиком язика почистити верхні зуби з внутрішнього боку (нижня щелепа не рухається).

Вправа 6. Усміхнутися, відкрити рот і погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед – назад, як маляр білить щіткою стелю («Маляр»).

Вправа 7. Широким кінчиком язика постукати за верхніми зубами (ди-ди-ди) повільно, потім швидше або сильно задувати на кінчик язика, піднятий до верхнього піднебіння (губи в посмішці, нижня щелепа нерухома).

Вправа 8. Здування з долоні пелюсток або маленьких клаптиків паперу, вати. Язик піднятий до альвеол («горбиків»), дитина задуває повітря на кінчик язика: р-р-р-р – сильний струмінь повітря.

Буняк Р.П.