Медична сестра

IMG_0181

Мануйлик Г. С.

Старша медична сестра

Лопачук В.М.

Старша медична сестра

19.10.2018року

Природні методи оздоровлення

“Лікує природа, а лікар тільки допомагає” – основна ідея природного принципу оздоровлення. Але щоб природа могла лікувати, потрібно створити всі умови: дати імунітету вступити в битву з хворобою, очиститися шляхом різкого підвищення температури і спалювання хвороботворних бактерій і вірусів. Іноді складно прийняти рішення не “збивати” високу температуру, але при цьому треба пам’ятати, що температура тіла до 38,4-38,5 вважається “робочою”, тобто цілющою. Чим сильніше природний імунітет, тим швидше піднімається температура, тим більше виражені ознаки хвороби. Треба довіряти власному організму, і, як пише доктор Залманов, “поважати мудрість тіла, поважати його природний захист”.

А тепер поговоримо про найбільш поширені, доступні та ефективні методи оздоровлення природними засобами і методами. Всі, наведені далі методи прості в застосуванні і з успіхом випробувані:

  1. Водні і повітряні процедури.

Обливання холодною водою – надзвичайно ефективна процедура. Призначення процедури дуже просте – тренування організму в умовах адаптивного стресу, тобто такого стану, коли стрес не руйнує, а лише привчає до швидкої зміни температури й довкілля. Обливання холодною водою (вода з крана, влітку – вода з колодязя) дуже ефективно і в якості профілактики застуди після купання, коли після перебування у воді 36-37 градусів кровоносні судини розширені, і дитина найбільш сприйнятливий до застуди.

Контрастні процедури – контрастний душ з чергуванням гарячої та холодної води, що закінчується холодною водою. Порада: не користуйтеся кожен день контрастним душем, залиште його на момент прикордонного стану між здоров’ям і хворобою, оскільки це досить сильнодіюча процедура. Маленьким дітям можна чергувати гарячу і холодну струмінь з-під крана.

Однак пам’ятайте наступне – не піддавайте впливу холодної води чи повітря вже замерзлої дитини, спочатку її необхідно гарненько зігріти.

Якщо ваш малюк категорично проти обливання холодною водою, змініть тактику – дайте йому походити ніжками по тонкому шару холодної води на дні ванни або тазика, поступово збільшуючи кількість води. Загартовування можна перетворити на захоплюючу гру – бігання “під дощиком”, “по калюжах” і т.д. Для зовсім маленьких підходить метод холодної плями – увімкніть холодну воду або вилийте її у ванночку для купання, щоб в одній частині ємності склалося холодна пляма, і помістіть дитину в цю пляму, а потім знову занурте її у теплу воду. Пам’ятайте, що всі контрастні процедури такого роду закінчуються холодної, а не теплою їх складовою.

  1. Загальні поради щодо зміцнення імунітету

Тут мені хотілося б поговорити про такі важливі для зміцнення здоров’я речах, як підвищення адаптивності організму, або, іншими словами, його можливості пристосовуватися до різних умов існування, в тому числі і досить жорстким змін, що відбуваються останнім часом.

Спочатку поговоримо про горезвісні застуди. Варто дитині або дорослій людині трохи переохолоджуватися, і результат очевидний – застуда з усіма, в буквальному сенсі цього слова, що випливають звідси наслідками. Імунітет в результаті переохолодження падає, і бактерії і віруси починають свою атаку на ослаблений організм. Необхідно з самого раннього дитинства тренувати пристосовність до охолодження. Давно відомо, що перегрів набагато небезпечніше, ніж переохолодження: у випадку останнього організм спалює зайві калорії, щоб отримати тепло, у разі перегріву – віддає тепло через шкіру в навколишнє середовище у вигляді поту, що викликає різке переохолодження і, як наслідок, застуду.

Тому не слід перекутувати малюків, побоюючись того, що вони замерзнуть і застудяться. Краще час від часу чіпайте грудку або спинку малюка, і якщо вони теплі, значить, все в порядку. Ніс або ручки-не показник, оскільки система терморегуляції у новонародженої дитини ще дуже недосконала і частенько може збити з пантелику. Слідкуйте за тим, щоб дитина ні в якому разі не пітніла. Якщо ви не будете привчати дитину до занадто комфортному режиму, він не буде представляти собі іншого життя, і її організм звикне чітко регулювати тепловіддачу в будь-яких умовах. Прислухайтеся до власних дітей, коли вони запевняють вас, що їм не холодно, в той час як ви з боєм намагаєтеся надіти на них ще один светр або теплі штани – вони інтуїтивно відчувають можливості власної терморегуляції, в той час як ви сліпо прямуєте загальних рекомендацій. Ще одна порада – не одягайте дітей тепліше, ніж одягаєтеся самі – їхня система, можливо, ще не зовсім досконала, але вона в змозі впоратися з легким переохолодженням, за умови, що ви вчасно скоректуєте становище, тоді як перегрів може мати більш далекі наслідки.

Однак будьте мудрі – не перетворюйте своє життя і життя дітей в суцільне випробування холодом, голодом і екстремальними умовами. Тут, як втім, і в усьому, важлива міра – не змушуйте дитину ходити голим, коли в квітні вимкнули опалення, але і не заважайте йому бігати босоніж, якщо самі не одягаєте теплі шкарпетки.

  1. Харчування

Метою в даному випадку будуть самі загальні рекомендації, прийнятні для всіх людей із самими різними поглядами, установками, смаками і віросповіданням.
Порада перша. 
Прислухайтеся до свого організму і “запитаєте” його, чого він хоче. Для того, щоб почути відповідь, потрібно перебувати в стані, коли ви можете цю відповідь почути, тобто, коли ви відчуваєте легке відчуття голоду. Їжте, коли ви голодні, не змушуйте  ні себе, ні тим більше дитини, від такого харчування більше шкоди, ніж користі.
Порада друга. 
Вживайте якомога більше “живої” їжі – нерафіновані продукти, більше зелені, фруктів, овочів, багатих вітаміном С і іншими вітамінами, мед, кисло-молочні продукти. Обмежте вживання білого хліба і продуктів з рафінованого борошна, зробіть вибір на користь висівок і продуктів з цілісного борошна. Не захоплюйтеся гострою, солоною, смаженою їжею. Скоротіть час теплової обробки овочів, тушкуйте, запікайте, відварюйте в скороварці, щоб продукти як можна менше втрачали вітаміни під час приготування.
Порада третя. 
Не захоплюйтеся синтетичними видами їжі, в тому числі напоями, віддайте перевагу натуральним  сокам, овочам і фруктовим відварам, зеленому чаю, кисло-молочним напоям. Не зловживайте стимуляторами типу кави і чорного чаю, особливо, якщо ви відчуваєте їх вплив на нервову і травну системи. Пийте чисту воду, але пам’ятайте, що кип’ячена вода – це мертва вода, і її пити не варто.
Порада четверта. 
Не будьте вегетаріанцем під впливом моди, не намагайтеся звернути своїх близьких або дітей у вегетаріанство, але обмежуйте час від часу споживання м’яса в залежності від власного самопочуття. Якщо ви хворі, не перевантажуйте шлунок і видільну систему м’ясними стравами і субпродуктами. Легке голодування допоможе вам незабаром відчути себе краще, до вас повернеться апетит і смак до життя.

Порада п’ята. 
Пам’ятайте, що говорив Гіппократ: “Ваша їжа повинна стати ліками, а ваші ліки повинні бути їжею”. Іншими словами, ви маєте те здоров’я, яке створюєте кожен день тим, що вживаєте в їжу. Прислухайтеся до себе під час хвороби, і ви зрозумієте, що вам потрібно. Не перевантажуйте свій організм їжею, адже вона – лише одне з джерел енергії, але далеко не єдиний.

 

4 Природні антибіотики

Ми звикли трохи що хапатися за сучасні лікарські ліки, приймати по будь-якому приводу антибіотики, стріляючи тим самим часто з гармат по горобцях. Вихід один – розпочати нешвидкий процес оздоровлення. Ось деякі легкодоступних, недорогих і сильнодіючих природних  біостимуляторів.

а/Цибуля, часник, редька.

Не буду багато говорити про відомі властивості цих овочів, пораджу наступне: якщо в будинку хворий, ставте біля ліжка здорових розрізані навпіл цибулини. При нежиті допоможе наступний рецепт: залийте дрібно порубану цибулю і часник окропом, дайте настоятися, розведіть настій водою таким чином, щоб він не обпікав слизову носа, і влийте у нього нерафінована олія (для маленьких дітей можна простерилізувати масло у водяній бані), додайте 2-3 краплі свіжовичавленого соку алое або каланхое (якщо є), і краплі в ніс готові. Зовсім маленьким діткам можна дати подихати часниково-цибулевої кашкою, підігрітої на водяній бані.
Після року можна приготувати цибульний сік з медом або цукром і дати випити при кашлі. Виключно хороші при кашлі: корінь солодки і сік чорної редьки.

б/.Прополіс.

Цей препарат продається в аптеках, магазинах бджільництва, крамницях життя. Можна користуватися розчином прополісу на воді або на спирту (не підходить при лікуванні маленьких дітей і при застосуванні на слизових оболонках). При простудних захворюваннях прополіс приймають всередину (дорослі – 15-20 крапель, діти – 5-10 крапель на чарочку води або соку), курс прийому – не більше 10 днів. Якщо розвести краплі у воді, вийде полоскання для горла і порожнини рота.
До 10 місяців не рекомендується давати дитині прополіс, тому якщо захворів малюк, ліки п’є мама, яка годує. Пізніше можна давати настоянку прополісу для профілактики при епідемії грипу (з розрахунку 1 крапля на кожен рік життя, розводити у воді або молоці).
Настойкою прополісу на спирту (1 частина настоянка + 2 частини рослинного масла) можна скористатися для компресу при отиті. Настоянка в сильному розведенні допоможе і як краплі у вухо, і в якості турундочок при сильному запаленні.

в/.Калина.

Калина – потужний природний антибіотик. Її можна додавати в чай ​​(наполягати на ягодах або у вигляді соку), можна варити варення і використовувати його для профілактики під час пандемії грипу. Як і відносно вищезазначених коштів, потрібно мати на увазі, що не можна приймати калину в якості щоденного засобу оздоровлення.

5  Фітотерапія

Кваліфіковано складений збір трав дозволяє охопити відразу весь набір хвороб пацієнта з урахуванням його індивідуальних особливостей. Уміло складені збори можна при необхідності приймати роками без шкоди для хворого, що особливо важливо при хронічних захворюваннях. Хворі, які тривалий час перебувають на суворій дієті і при цьому приймають трави, не страждають вітамінозами, так як в травах міститься комплекс природних вітамінів в оптимальному для організму поєднанні.

6  Гірудотерапія

Гірудотерапія – лікування п’явками. Медичні п’явки – це древній метод лікування, який знову набув популярності. Медична п’явка (Hirudo medicalis) успішно використовується замість сучасних медикаментів і багато в чому перевершує їх, тому що не викликає небажаних побічних явищ.

Дія п’явки на організм людини багатогранна – п’явка присмоктується в точках акупунктури, тим самим надаючи рефлекторний вплив на органи і органосистеми. Висмоктуючи 5 -15 мл крові, п’явка виділяє зі своїх слинних залоз в кровотік людини близько 400 біологічно активних речовин, в основному гірудин, що надає наступну дію:
– Розріджує кров
– Розширює капіляри, покращує кровопостачання органів
– Розсмоктує спайки, розчиняє тромби
– Виліковує хронічні запалення
– Зменшує біль
– Знижує кров’яний тиск
– Стимулює імунну систему
– Лікує безпліддя
– Помітно поліпшує шкіру обличчя
– Омолоджує організм
– Коригує біополе.

7 Масаж

Масаж — активний лікувальний метод, тактильний подразник, заспокійливий засіб для зняття втоми. Він підвищує опірність організму і корисний у будь-якому віці. Для зміцнення імунної системи застосовуються різні види лікувально-профілактичного масажу.

8 Вправи – релаксації

Вправи – релаксації . Звуки природи. Використовується для розслаблення, зняття емоційної та фізичної напруги, для приємного занурення у денний сон.

9 Дихальна гімнастика

Дихальна гімнастика це своєрідний ключ до прихованого життя тіла, що безпосередньо пов’язане з розумовою працездатністю людини та її емоційним станом. Так, ритмічне дихання з паузою на вдиху або видиху зумовлює періодичну зміну утримання кисню в крові, що викликає відповідну реакцію — стрімке розширення судин мозку.

10 Ароматерапія

Ароматерапія — це метод оздоровлення, який вводиться в організм через дихальні шляхи, тобто, ми використовуємо саме збори трав для дихання через мішечки з хлопку. Використовується з метою профілактики гострих респіраторних захворювань

Повноцінний фізичний розвиток і здоров’я дитини є основою формування особистості !

Матеріал підготувала сестра медична ЗДО №44 Лопачук В.М.

 

22.10.2018року.

Профілактика ГРВІ у дітей вдома і в закладі дошкільної освіти.

           

У розпал зими нас всіх дуже хвилюють неминучі епідемії грипу та вірусних хвороб. Ще більше ця проблема турбує батьків маленьких дітей, яким треба ходити в дитячий садок.

У сьогоднішній статті ми обговоримо, як захистити своїх дітей від грипу і ГРВІ і як повинна проводитися профілактика ГРВІ у дітей в дитячому садку.

Застуда і грип у дітей

Дітки, що знаходяться перші 6 місяців життя виключно на грудному вигодовуванні, захищені від усіх хвороб більше, ніж штучники, вони отримують материнський імунітет разом з молоком. Корисно, якщо хвора на грип або ГРВІ мама буде годувати немовля грудьми, передаючи йому нову порцію антитіл від власної хвороби.

При цьому важливо дотримуватися запобіжних заходів і гігієни, щоб не дихати на малюка вірусами. Профілактикою в даному випадку буде носіння одноразової маски мамі, безпосередньо при годуванні. В інший час краще передати турботу про малюка здоровому члену сім’ї.

Щоб зменшити ймовірність зараження малюка вірусом і грипом, потрібно захистити його від контакту з хворими дорослими і дітьми. Так як дітей до 2 років не щеплять від грипу, потрібно подбати про їхній імунітет самостійно, щоб не лікувати безліччю ліків.

Як попередити зараження ГРВІ

Запобіжні заходи від зараження вірусами та грипу однакові, як для батьків, так і для дітей. Різниця в тому, що діти не можуть самі про себе подбати, тому профілактикою дитячих хвороб повинні займатися батьки.

Заходи профілактики ГРВІ та ГРЗ:

  • Часто провітрювати закриті приміщення;
  • Уникати місць скупчення людей в період епідемії;
  • Загартовуватися протягом усього року;
  • Займатися спортом;
  • Більше гуляти на свіжому повітрі;
  • Вживати більше сезонних фруктів і овочів;
  • Приймати полівітаміни курсами;
  • Проводити часте вологе прибирання приміщень;
  • Підтримувати необхідну температуру і вологість повітря в приміщенні;
  • Піклуватися про свої слизові оболонки (не допускати пересихання слизової оболонки носа і рота).

Всі ці дії відомі і досить прості в застосуванні, але часто занедбані дорослими.

На жаль, не існує таких засобів, які повністю оберегти б нас від захворювання вірусом. Якщо часто бувати в місцях скупчення людей, багато з яких хворі, рано чи пізно ми все одно захворіємо. Тому висновок один – намагатися не допустити такої зустрічі і піклуватися про санітарну гігієну.

Дорослі і особливо діти повинні якомога частіше:

  • Мити руки і обличчя;
  • Капати ніс сольовими розчинами;
  • Змащувати ніздрі оксоліновою маззю або вазеліном перед виходом на вулицю або в громадські місця.

Хворі повинні дбати про те, щоб не заразити своїх близьких, а саме:

  • Надягати маску в присутності дітей і міняти її кожні 2 години;
  • Регулярно мити руки і предмети, яких вони торкаються;
  • Мати свій індивідуальний посуд;
  • Перебувати і спати в окремій кімнаті;
  • Регулярно провітрювати всі кімнати.

Препарати для профілактики ГРВІ та підняття імунітету

Багато імуностимуляторів – ніщо інше, як ліки з ефектом плацебо, тобто вони допомагають тоді, коли віриш в їх допомогу. Дорогі батьки, пам’ятайте, що не можна самостійно вибрати для своєї дитини ліки для профілактики ГРЗ виключно по рекламі або по пораді сусідів. Які б не були ліки, вони повинні призначатися лікарем.

Існують різні препарати для профілактики і лікування вірусних хвороб та грипу, вони поділяються на:

  • Гомеопатичні ліки;
  • Засоби на основі інтерферону;
  • Настоянки і суміші лікарських трав.

Деякі батьки дають дітям для профілактики таблетки, а інші краплі в ніс. Найбезпечніше зміцнити імунітет натуральними вітамінами: фруктами, медом, сиропом шипшини або ехінацеї.

Більш ефективні методи активації місцевого імунітету у дітей:

  • Зволоження носа простим сольовим розчином (аквамарис, но-соль, Хьюмер);
  • Полоскання горла (содовим розчином, травами);
  • Достатнє пиття, щоб не допустити зневоднення організму і не знизити місцевий імунітет;
  • Уникати перегріву.

 

Профілактика ГРВІ в закладі дошкільної освіти.

На жаль, не всі діти можуть залишитися вдома під час епідемії. Якщо садки працюють, багатьом дітям доводиться туди ходити. У стандартній групі державного садка зазвичай більше 25 чоловік, тому ймовірність контакту з сопливими або кашляючим дітьми дуже висока.

Батьки повинні простежити, щоб дитячий садок їхніх дітей знав засоби профілактики захворюваності на ГРВІ.

Повинна бути пам’ятка, яку знає і виконує весь персонал, а саме:

  • Підтримка температури приміщення на рівні 20 градусів;
  • Вологість повинна бути не нижче 60%;
  • Регулярні провітрювання, поки діти на прогулянці;
  • Постійне вологе прибирання чистою водою.

Заклади дошкільної освіти (ЗДО) не в змозі ізолювати хворих дітей, але в стані зменшити вміст вірусів в приміщенні. Віруси гинуть в прохолодному, вологому приміщенні, яке часто провітрюється. Також діти повинні часто виводитися на прогулянки, адже на свіжому морозному повітрі заразитися навіть від хворого неможливо.

Матеріал підготувала сестра медична ЗДО №44 Лопачук В.М.

13.02.2018р.

Грип

Грип (англ. influenzaфр. grippe) — гостра вірусна інфекційна хвороба з періодичним епідемічним чи навіть пандемічним поширенням. Хвороба характеризується появою гострого респіраторного синдрому з переважанням трахеобронхіту та вираженою інтоксикацією з гарячкою.

За класифікацією вірусів, вірус грипу відносять до РНК-вірусів родини ортоміксовірусів (лат. Orthomyxoviridae) та включає три серотипи А, В, С.

Джерелом  грипу є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4-5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції — повітряно-крапельний.

Клінічні прояви

Симптоми, що дозволяють лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов’язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Такими симптомами є:

Маючи будь-який з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря, його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворого погіршується, не варто зволікати із госпіталізацією, оскільки тепер під загрозою перебуває його життя. Необхідно викликати швидку медичну допомогу, якщо виявлені будь-які з цих симптомів:

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів небезпечно. Затримка із госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Ускладнення грипу

Частота виникнення ускладнень захворювання відносно невелика, але у разі їх розвитку вони можуть становити значну небезпеку для здоров’я хворого. Середньотяжкі, тяжкі та гіпертоксичні форми грипу можуть призвести до розвитку серйозних ускладнень. Причинами виникнення ускладнень при грипі можуть бути наступні особливості інфекційного процесу: вірус грипу має виражену капілляротоксичну дію, здатний пригнічувати імунну відповідь, руйнує тканинні бар’єри, полегшуючи тим самим агресію бактеріальної флори.

Розрізняють декілька основних видів ускладнень при грипі:

Найчастіше смерть при грипі спостерігають серед дітей молодше 2 років і людей похилого віку старше 65 років.

Діагностика

При клінічному розпізнаванні грипу слід враховувати анамнез хвороби, епідеміологічні дані, сезон року, приймати до уваги клінічний перебіг хвороби, короткочасність періоду гарячки (2-3, зрідка 4-5 днів підвищеної температури). У міжсезонний період велике значення для постановки діагнозу мають лабораторні методи дослідження. До них відносять:

Лікування

Лікування грипу — складна проблема, тому його має визначати лікар. Не варто займатись самолікуванням, оскільки це небезпечно. При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

Профілактика

Специфічною профілактикою грипу є вакцинація. Протигрипозна вакцина містить, як правило, антигени трьох штамів вірусу грипу, які циркулюють в світі на момент проведення вакцинації цією вакциною, і епідеміологи прогнозують їх циркуляцію протягом наступного сезону. Вакцини для профілактики грипу існують у формі живої, інактивованої, субодиничної вакцин. Вакцинація особливо показана в групах ризику — діти, літні люди, хворі з хронічними захворюваннями серця і легенів, люди з ожирінням, цукровим діабетом тощо, а також лікарі.

Решту профілактичних заходів здійснюють індивідуально. Вони спрямовані, насамперед, на підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ. Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

  • повноцінне харчуванняз включенням вітамінів у природному вигляді (перш за все, свіжі фрукти і овочі);
  • загартовуваннята часте провітрювання приміщень;
  • достатня тривалість сну, регулярне чергування праці та відпочинку, щоденне вологе прибирання приміщень;
  • вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів, препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

  • часто мити руки з милом;
  • носити маски в осередку інфекції або при перших проявах застудичи ГРВІ;
  • прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашліта чиханні.

Медична сестра старша В.М.Лопачук

25.01.2018р.

КІР!

Вірус кору потрапляє в організм через дихальні шляхи і слизову оболонку очей. Проникає в місцеві лімфатичні вузли і починає в них розмножуватися. Вже на третій день після зараження, велика кількість вірусу починає безперервно надходити в кров. Людина ще  візуально здорова, а в її крові мільйони вірусів.

Симптоми проявляються приблизно через 8 – 21 день після контакту, а хвороба триває 2-3 тижні. Вона починається з нежиті, почервоніння очей, сльозотечі, кашлю і високої температури. Через 2-4 дні на обличчі з’являється опуклий червоний висип, який розповсюджується по тілу, руках і ногах та триває від 4 до 7 днів і зникає приблизно через 14 днів після інфікування.

Кір вкрай небезпечний своїми ускладненнями, такими як: запалення середнього вуха (після якого можна залишитися частково або повністю глухим), пневмонія (ураження легень, що викликає великі запальні зміни), енцефаліт (запалення мозкової тканини). Іноді вірус кору надовго затримується в центральній нервовій системі, людини що перехворіла. І тільки через 3-7 років знову активується і несподівано викликає смертельне загострення – паненцефаліт. Проте це трапляється вкрай рідко. Іноді починається запалення м’яза серця – міокардит. Також оскільки кір спричиняє зниження загального імунітету, як у період захворювання, так і протягом наступних кількох місяців, можуть загострюватися хронічні хвороби.

Вірус кору малостійкий, тобто швидко гине в зовнішньому середовищі під дією сонячного світла, ультрафіолетових променів, висушування. Тому підтримання належних гігієнічних умов дозволить зменшити скупченість вірусу в повітрі та попередити ймовірність зустрічі з ним. А повноцінне харчування, та підтримання здорового способу життя допоможуть підвищити загальну резистентність організму до збудника інфекції.

Але найефективнішим заходом профілактики та захисту від кору є імунопрофілактика. Вона здійснюється живою коровою вакциною (ПРІОРИКСтм), яка формує надійний та тривалий імунітет у щеплених, а також попереджує розвиток ускладнень. Обмеженого захисту від кору можна досягти навіть за допомогою вакцинації, яка зроблена не пізніше, ніж через 72 години після того, як людина контактувала з хворим на кір. Вакцинація проводиться у віці 12 місяців, а ревакцинація у 6 років.

При появі перших ознак захворювання необхідно своєчасно звернутися за допомогою до кваліфікованого спеціаліста і не займатися самолікуванням. Адже швидка та точна діагностика запорука збереження Вашого здоров’я, і здоров’я Ваших дітей!

Ст.м/с.: Лопачук В.М.

 

                                                    Вірус «Коксакі: лікування та профілактика

Віруси Коксакі (Сохзаскіеуігиз] — не нові. Уперше їх виявили в 1948-1949 роках в американському містечку Коксакі в дітей з поліомієлітоподібними ураженнями. Нині лікарям відомі до 30 серотипів вірусів Коксакі, які належать до роду ентеровірусів (Епіегоуігих], що зумовлюють ентеровірусну інфекцію. Вони стійкі до умов довкілля, заморожування, антибіотиків та дезінфекційних засобів, як-от ефір, 70%-вий етиловий спирт, лізол. За низької температури вони зберігаються в довкіллі протягом багатьох місяців, у водопроводі — до двох років. Зменшують активність під час нагрівання, за дії ультрафіолетового випромінювання, під час обробки розчином формальдегіду, хлорвмісним розчином. Якщо температура вища за +56 °С віруси Коксакі гинуть протягом 20 хв.    ‘

Джерело інфекції — хворі та вірусоносії. Особливо небезпечні хворі на стерті або безсимптомні форми ентеровірусної інфекції, а також реконвалесценти. Інфікуватися можна повітряно-крапельним, харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами. Рідко віруси Коксакі передаються під час вагітності. Механічними переносниками збудника можуть бути мухи.

Найсприйнятливішими до ентеровірусів, зокрема й вірусів Коксакі, є діти віком від трьох до десяти років. Діти перших трьох місяців життя хворіють на ентеровірусну інфекцію рідко, оскільки успадковують від матері специфічні антитіла та отримують їх певний час через грудне молоко. Переважають спорадичні випадки, однак можливі й епідемічні спалахи, зокрема в організованих дитячих колективах, і великі епідемії.

Найбільше випадків захворювання припадає на літньо-осінній період із максимальними показниками у червні-серпні. Після перенесеного захворювання формується типоспецифічний стійкий імунітет.

 

Особливості перебігу

Віруси Коксакі проникають в організм дитини через слизові оболонки носа, глотки, кишківника. У лімфоїдній тканині цих органів та регіонарних лімфатичних вузлах вони розмножуються та накопичуються. На третій день захворювання збудник потрапляє в кров, що розносить його організмом.

Віруси Коксакі затримуються в мозку та спинному мозку, м’язах, печінці, слизовій оболонці кишківника, підшлунковій залозі, легенях, нирках та лімфатичних вузлах. Це зумовлює розвиток хронічних форм захворювання — ентеровірусного енцефаліту, полідерма-томіозиту, міокардиту тощо.

Залежно від типу вірусу та індивідуальних особливостей організму, дитина або повністю одужує, або захворювання набуває хронічного перебігу з тривалим збереженням вірусу у внутрішніх органах.

 

Клінічні форми та їх симптоми

Інкубаційний період захворювання становить зазвичай 2-10 днів. Захворювання починається гостро з підвищення температури тіла до 40,0 °С та розвитку симптомів інтоксикації організму, як-от:

  • головний біль;
  • слабкість;
  • пітливість;
  • погіршення апетиту;
  • біль у м’язах;
  • сонливість.

Висока температура тіла може триматися до тижня. Її складно знизити жарознижувальними лікарськими засобами. Хворі з безсимптомними чи малосимптомними формами захворювання виділяють вірус до трьох тижнів від моменту інфікування, зокрема із випорожненнями— до 11 тижнів.

Клінічні форми захворювання різноманітні, зокрема:

  • тяжкі — серозний менінгіт, енцефаліт, міокардит, гепатит;
  • не загрожують життю — герпетична ангіна, ентеровірусна екзантема, ентеровірусна лихоманка, геморагічний кон’юнктивіт, епідемічна міалгія.

 

Герпетична ангіна

За герпетичної ангіни через день від появи перших симптомів інтоксикації організму на слизовій м’якого піднебіння, піднебінних дужок, язичка виникають дрібні до 2 мм папули із червоним вінчиком. Протягом 1-2 днів вони перетворюються на везикули, а потім на ерозії.

Діти раннього віку відчувають біль у ротоглотці. Вони не можуть ковтати, тому відмовляються пити воду та їсти. Це часто призводить до зневоднення організму. Збільшуються піднебінні та підщелепні лімфатичні вузли. Хворі діти одужують через тиждень від появи перших симптомів.

 

Ентеровірусна екзантема

Першими симптомами ентеровірусної екзантеми є почервоніння ротоглотки, кон’юнктиви, шкіри обличчя та шиї. За два-три дні температура тіла знижується до показників здорової людини. Однак натомість на незмінній шкірі тулуба, кінцівок, сідниць та кінцівок виникає поліморфне висипання. Деколи воно нагадує вітряну віспу. За два-чотири дні висипання безслідно зникає. На шкірі на нетривалий час може залишитися незначна пігментація.

Реконвалесцент — людина, яка ще не одужала остаточно, але вже не має яскравих проявів захворювання, але відновлення організму остаточно не відбулося

Однією із форм ентеровірусної екзантеми є так зване захворювання «рука — нога — рот», або ентеровірусний везикульозний стоматит. За цієї форми захворювання на тлі помірної інтоксикації та незначного підвищення температури тіла на шкірі кистей і стоп, міжпальцевих проміжках, слизовій оболонці ротової порожнини та навколоротовій ділянці виникає поліморфне висипання. Воно зазвичай не свербить, але може зумовлювати в дитини неприємне відчуття розпирання. Висипання може поєднуватися з іншими симптомами ентеровірусної інфекції, як-от:

  • діарея;
  • біль у м’язах;
  • запалення верхніх дихальних шляхів тощо.

Дитина одужує через 7-10 днів від початку захворювання.

 

Ентеровірусналихоманка

Часом ентеровірусну лихоманку також називають літнім грипом або триденною лихоманкою. За цієї форми ентеровірусної інфекції інтоксикація організму дитини помірна. Утім, вона все одно скаржиться на головний біль та біль у м’язах, іноді в животі. Про захворювання свідчать симптоми, як-от:

  • кон’юнктивіт;
  • почервоніння шкіри обличчя;
  • збільшення лімфатичних вузлів;
  • діарея.

Діарея супроводжується рідкими водянистими без патологічних домішок випорожненнями до 5-10 разів на день.

Хоча віруси Коксакі й належать до групи ентеровірусів, у хворих дітей необов’язково виникає діарея. Часом трапляється навіть закреп.

На шкірі у верхній частині тулуба та на обличчі виникає поліморфне висипання. При цьому що старша дитина, то воно є менш вираженим. Висипання зберігається від декількох годин до трьох діб, потім безслідно зникає. Також можливе збільшення печінки та селезінки. Трапляється, що лихоманка — це єдиний симптом захворювання. Ентеровірусна лихоманка триває три-чотири дні та має сприятливий перебіг.

Гострий геморагічний кон’юнктивіт

Інкубаційний період цієї форми захворювання найкоротший — від 12 годин до 2 днів. Для гострого геморагічного кон’юнктивіту характерні місцеві симптоми, як-от:

  • біль і різі в очах;
  • світлобоязнь;
  • сльозотеча;
  • почервоніння кон’юнктиви;
  • набряк повік.

На другий день захворювання в дитини виникають субкон’юнктивальні крововиливи на кон’юнктиві повік, потім вони поширюються на кон’юнктиву очного яблука. Часом такі крововиливи плутають із травматичними. Виділення з кон’юнктивальної порожнини серозні, у разі приєднання бактеріальної мікрофлори вони стають гнійними. Спершу ушкодження одностороннє, через один- два дні від початку захворювання запальний процес поширюється на інше око. Збільшуються і болять передвушні лімфатичні вузли. Стан хворої дитини поліпшується через 10-14 днів від початку захворювання.

Гострий геморагічний кон’юнктивіт спричиняє ускладнення, як-от катаракта, деструкція рогівки, глаукома.

Гострий геморагічний кон’юнктивіт трапляється зазвичай серед дітей, які проживають у країнах із тропічним вологим кліматом.

Цю клінічну форму ентеровірусної інфекції, зумовленої вірусами Коксакі, називають також плевродинією та хворобою Борнхольма. Дитина скаржиться на головний біль та нудоту. Основний симптом епідемічної міалгії — інтенсивні напади болю в м’язах грудної клітки й верхніх відділів живота, іноді спини та кінцівок. В останньому випадку дитина відчуває біль лише в долонях. Біль посилюється під час руху, зміни положення тіла, чхання, кашлю та спричиняє рясне потовиділення. Іноді біль такий сильний, що дитина не може зробити вдих. Напад болю триває від 40 с до ЗО хв. Під час пальпації больових ділянок біль посилюється, а відповідні м’язи напружуються.

Епідемічна міалгія має хвилеподібний перебіг, через 1-3 дні напад болю може повторитися. Часто ця форма захворювання поєднується з герпетичною ангіною, ентеровірусною екзантемою, серозним менінгітом або міокардитом.

 

Діагностика

Діагноз за різних клінічних форм ентеровірусної інфекції, зумовленої вірусами Коксакі, лікар встановлює на підставі комплексу симптомів, особливо під час епідемічних спалахів. Діагностувати спорадичні випадки зазвичай складно.

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі для встановлення діагнозу мало інформативні. Зазвичай зміни в них відсутні або ж не-специфічні та нетривалі. Аби підтвердити діагноз, використовують вірусологічні та серологічні методи дослідження. Для вірусологічної діагностики лаборанти використовують змиви із зіву та носа, секрет з везикул, у разі приєднання діареї — випорожнень. Для серологічних досліджень беруть парні сироватки: першу — до 4-5 дня захворювання, другу — після 14 дня. Якщо титр антитіл зростає в чотири рази й більше, діагностують ентеровірусну інфекцію.

Також аби визначити серотип вірусу, його кількість у крові дитини та антигени ентеровірусів використовують методи експрес- діагностики, як-от імуноферментний аналіз, полімеразної ланцюгової реакції та прямої і непрямої імунофлюоресценції. Саме ці методи і є основними для вірусологічного підтвердження ентеровірусної інфекції.

У разі спорадичних випадків ентеровірусної інфекції лікар не призначає лабораторну діагностику. Оскільки діагностувати етіологічну структуру такої інфекції складно. Часто захворювання спричиняє не один серотип вірусу

 

Лікування та профілактика

Зазвичай ентеровірусну інфекцію, зумовлену вірусами Коксакі, лікують амбулаторно. Лише в разі розвитку менінгітів, міокардитів, перикардитів та інших тяжких форм захворювання — в умовах стаціонару. Специфічного етіотропного лікування такої ентеровірусної інфекції немає. Боротися можна лише з її симптомами. За наявності високої температури лікар призначає жарознижувальні лікарські засоби, вираженої діареї і блювання — сорбенти та прокінетики. Аби відновити водний баланс в організмі, дитина має пити часто невеликими дозами рідину й розчини для регідратації. Біль у ротоглотці можна полегшити місцевими антисептиками. Після вживання їжі хвора дитина має полоскати ротоглотку настоями або відварами трав.

Висипання на шкірі особливого лікування не потребують. Проте аби запобігти приєднанню бактеріальної інфекції, варто вчасно обробляти їх місцевими антисептиками. У разі вираженого свербіння лікар рекомендує вживати антигістамінні препарати.

Лікар призначає противірусні лікарські засоби лише в разі тяж- ,кого перебігу ентеровірусної інфекції, а антибіотики — бактеріальних ускладнень чи хронічної інфекції.

Окрім того, батьки мають дотримуватися дієти під час організації харчування хворої дитини. Із раціону слід виключити продукти харчування, що подразнюють слизову оболонку ротоглотки та шлунково-кишкового тракту, як-от:

  • цитрусові;
  • свіжі овочі, фрукти та ягоди;
  • солоні й гострі страви;
  • фруктові соки;
  • молоко й кисломолочні продукти.

Найліпше годувати дитину 5-6 разів на добу. Усі страви обов’язково слід протирати.

Специфічної профілактики ентеровірусної інфекції, зумовленої вірусами Коксакі, також немає. Контактних дітей ізолюють на 14 днів. В осередку захворювання обов’язково;

  • проводять поточну дезінфекцію;
  • використовують засоби індивідуального захисту;
  • дотримуються правил особистої гігієни.

Після одужання та зникнення висипання дитина може повернутися до дошкільного навчального закладу. Але перед цим її обов’язково має оглянути лікар-педіатр або лікар-інфекціоніст та дати дозвіл на відвідування.

Неспецифічна профілактика ентеровірусної інфекції — це дотримання правил особистої гігієни та зміцнення імунітету дитини (див. Додаток 1).

 

Як захиститися від вірусів Коксакі

Рекомендації для батьків

 

  • Зміцнюйте імунітет дитини, оскільки лише здоровий та сильний організм може протидіяти вірусам.
  • Обмежуйте контакти дитини із людьми із симптомами інфекційних захворювань — кашлю, нежитю, діареї.
  • Ретельно мийте руки з милом перед кожним прийомом їжі, після прогулянок та відвідування туалету, а також привчайте до цього дитину.
  • Застерігайте дитину не торкатися брудними руками до очей, носа та рота.
  • Мийте та обдавайте окропом овочі, фрукти, ягоди та зелень.
  • Використовуйте в їжу лише ті продукти харчування, в якості яких не сумніваєтеся.
  • Пийте лише бутильовану питну воду.
  • Раз на тиждень використовуйте під час вологого прибирання помешкання дезінфекційні засоби.
  • Регулярно мийте дитячі іграшки.
  • Частіше провітрюйте помешкання.
  • Не відвідуйте з дитиною басейни, де були спалахи ентеровірусної інфекції.

 

 

Як доглядати за дитиною в разі ентеровірусної інфекції,

 зумовленої вірусами Коксакі

Рекомендації для батьків

 

  • Дотримуйтеся постільного режиму на весь гострий період захворювання.
  • Давайте часто пити лише тепле, не кисле. Це сприятиме відновленню втраченої організмом рідини через підвищену температуру або діарею.
  • Виключіть з раціону соки, газовані напої, солоні, кислі або гірки страви.
  • Відварюйте, готуйте на пару, тушкуйте страви. Вони мають бути напіврідкими чи рідкими.
  • Частіше мийте руки, дотримуйтеся гігієни порожнини рота та носа, аби запобігти поширенню інфекції.
  • Обов’язково прикривайте рот і ніс під час чхання та кашлю та навчіть цього дитину.
  • За появи перших симптомів захворювання виокремте для дитини посуд, рушники.
  • Під час контакту з хворою дитиною використовуйте медичну або марлеву маску.

Для ентеровірусів, зокрема й вірусів Коксакі, характерний поліморфізм симптомів. Іноді розрізнити, який саме вірус зумовив захворювання, неможливо навіть за допомогою лабораторних досліджень. Тож заспокойте батьків вихованців. Поясніть їм природу ентеровірусних інфекцій, розкажіть як захиститися від них, а якщо дитина захворіє, як доглядати за нею [див. Додаток 2). Адже правильний догляд дає змогу запобігти можливим ускладненням захворювання та поширенню інфекції серед членів родини.

 

Профілактика харчових отруєнь

imagesс

Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних захворювань, що характеризуються ураженням шлунково–кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією організму. Чинники передачі збудників ГКІ такі:

  • неякісно промиті овочі,зелень,фрукти,ягоді;
  • молочна продукція з терміном використання ,що минув;
  • нехтування правилами особистої гігієни та санітарними правилами та нормами;
  • порушення технології приготування страв;
  • зберігання харчових продуктів без дотримання належного температурного режиму.

Для всіх ГКІ характерні такі особливості:
збудник потрапляє до організму через шкірні покриви , предмети побуту, іграшки,одяг,меблі,заражені збудником чи його токсином.Шляхом передачі можуть бути забруднена їжа та вода.

З метою профілактики харчових отруєнь у кожній сім’ї необхідно:
суворо дотримуватися санітарних правил первинного та термічного оброблення продуктів в процесі приготування страв;-дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки після прогулянки, відвідування туалету, перед прийомом їжі;

  • дотримуватись правил миття посуду;
  • воду вживати тільки кип’ячену;
  • молочні продукти вживати тільки після термічної обробки;
  • вести боротьбу з мухами;
  • дотримуватись термінів вживання продуктів харчування: зокрема таких, що швидко псуються;
  • овочі та фрукти перед вживанням мити проточною водою і знезаражувати окропом;
  • щоденно в кінці дня мити іграшки;
  • вести боротьбу з шкідливими звичками.

Мануйлик Г. С.

Пам’ятка для  батьків щодо профілактики  гострих респіраторних захворювань

Розпорядок дня      

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму до застуди та грипу.

Важливим є дотримання санітарно – гігієнічних вимог   (чистота, свіже повітря , правильно підібраний одяг дітей у дома , на вулиці ,  заняттях відповідно до погодних умов) .Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики , гігієнічних процедур , занять з фізкультури .

Збалансоване  харчування

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кулькість всіх необхідних для організму поживних речовин.   Так , надмірне вживання білкових продуктів може  стати причиною ексудативного діатезу , а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету. Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин,  сприяє появі зайвої ваги , ослаблює імунітет.

Процедури загартування

Загартування як один з основних засобів профілактики  ГРЗ  забезпечує стійкість організму до впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури , зміні атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає  активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природніми  засобами загартування є свіже повітря й вода.

Загартування повітрям

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі ( не менше 3,5 години )  та повітряні ванни . Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів , стимулюючи підвищення порогу їх чутливості  та тренування механізмів терморегуляції . У холодну пору  року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні , завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18 – 20 градусів .        Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3 – 5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну ,  дихальними вправами , рухливими іграми ,  ходінням босоніж по підлозі або килимку , змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.

Загартування водою

У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп , атже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин  відбувається подразнення біологічно активних точок стоп ,  поліпшення обмінних процесів , укріплення імунної системи організму. Температуру води  необхідно поступово знижувати від 35 – 36 градусів до 18 – 20 градусів. Процедура має тривати 20 – 30 секунд .  Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння .

 Вживання фіточаїв

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних  чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця ,  особливо в осінньо – зимовий період , коли збільшується загроза застудних захворювань.

Вживати напої з лікарських рослин ( фіточаї ) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі , до складу яких можуть входити витяжки шипшини , малини , чорної смородини тощо .

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла  після сну настоями лікарських трав (ромашки , шавлії , календули , евкаліпту), часнику (очищує кров , убиває мікроби), розчином солі та йоду .

Дихальна гімнастика

За допомогою спеціальних вправ  діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання . Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня .

Мануйлик Г. С.

Щеплення – не забаганка медиків, а необхідна реальність

На сьогоднішній день єдиним надійним захисником від інфекційних захворювань є вакцинація.

У своїй роботі медичні працівники при проведенні щеплень керуються наказом МОЗУ № 595 від 16.09.2011р.,, Про порядок проведень профілактичних щеплень в Україні…’’А також Законом України ,, Про захист населення від інфекційних хвороб’’ №1646-III від 05.06.2011р. ст.15, що забороняє прийом не щеплених дітей в дошкільний заклад.

Профілактичні  щеплення проводяться з метою створення у дитини імунітету проти інфекційних захворювань.

В Україні проводяться щеплення проти 10 інфекцій  : дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту,,В”, кору,  епідемічного паротиту , краснухи,  гемофільної  інфекції. Всі вакцини, які застосовуються- сертифіковані.

Щеплення дітей – відповідальне завдання медичних працівників закладу та батьків.  Для того , щоб не було загрози масовості інфекційного захворювання у дошкільному закладі необхідно проводити  профілактичні щеплення і відсоток щеплених дітей має сягати 95 % . При нижчому показнику  ймовірне  поширення інфекції  . Щеплення в дошкільному закладі можливе лише в разі висновку лікаря, що дитина здорова , та за інформаційною згодою  батьків .  Часто батьки хвилюються  чи насправді  потрібно та безпечно вакцинувати  їхню дитину .  Та відмова від щеплення  –  це загроза для здоров’я  і життя самої  дитини та її оточуючих.

На сьогоднішній   день  в Україні  набуває поширення епідемія  туберкульозу.  Це серйозна хвороба,  яка не минає  ні бідних ,  ні  багатих ,  ні дорослих ,  ні дітей.  Тому для своєчасного  виявлення хворих  і  інфікованих  на  туберкульоз  дітей  використовують  туберкулінову  пробу  Манту.

Відмова від щеплень може призвести  до  невиліковних захворювань  і навіть  смерті (поліомієліт, дифтерія , правець ) ,  та ускладнень  ( кір,  краснуха, епідемічний паратит ) .  Тому спільна робота медичних сестер і лікаря педіатра  дошкільного закладу  та батьків  спрямована на збереження  життя та здоров’я  дітей.

Отже ,  здоров’я  –  найцінніше , що є в кожної  людини , а тим більше здоров’я  дитини для батьків .

Савчук Т. А.