Навчання педагогів

Заняття в школі педмайстерності на тему:

“Ми – українці” (Савич Н. П.)

Формування самостійності в трудовій діяльності.

(рекомендації для вихователів і батьків)

Трудова діяльність сприяє вихованню у дитини самостійності при умові, якщо праця для дитини – не примусова тяжка повинність, а джерело радості і натхнення.

Трудове виховання – одна з умов розвитку самостійності, оскільки створює простір для збагачення досвіду дитини в процесі її практичної діяльності, коли взаємозв’язок між знаннями і практикою їх застосування відкриває перед малюком можливості для реалізації його потенційних здібностей.

Для розвитку в дошкільнят самостійності в посильній праці доцільно застосовувати   технологію поступової зміни тактики педагогічного впливу на організацію трудової діяльності дітей:

Крок перший: Зацікавити дітей ідеєю, ситуацією, атрибутами і матеріалами праці. Варто вихователеві принести до групи, яскраві, цікаві за фактурою чи просто незвичні для дітей матеріали (фольгу, плоди дерев, насіння квітів, вату, солому) або внести нове обладнання ( чашки, поливальниці, п’яльця, мотузку, клаптики тканини, тощо) і почати діяти з ними і діти потягнуться до вас.

Крок другий: Забезпечити наявність у групі матеріалів для дитячої праці та спонукати батьків до їх придбання й естетичного оформлення.

1.Для праці в груповій кімнаті знадобляться: фартушки й рукавички для роботи на кухні, маленькі щітки для одягу та взуття, набори яскравих ганчірок для прибирання, маленькі рушнички для витирання посуду, набори кольорових ниток і голок з широкими вушками, ґудзиків різних розмірів тощо.

  1. Для праці в природі – поливальниці з довгими носиками, невеликі пластмасові горщики для вирощування рослин, палички для розпушування грунту та спеціальний городній інвентар (металевий чи дерев’яний) для роботи у квітнику, саду, на городі.
  2. Для художньої праці – коробочки з нитками й тканиною різної фактури, бісером, намистинами, шматочками тонкого дроту для плетіння, набори кольорового паперу та картону, ножиці із заокругленими кінцями, набори для вишивання.
  3. Для кулінарії – дощечки та ножиці із заокругленими лезами, набори форм для печива, мірний кухоль, пісочний годинник тощо.

Крок третій: організувати спільну трудову діяльність дорослого й дитини, під час якої малюк ознайомлюється зі знаряддями праці, під час якої малюк знайомиться зі знаряддями праці, їх призначенням та способами догляду за ними, безпосередньо опановує трудові дії, набуває й закріплює трудові вміння і навички. На цьому етапі дуже важливе партнерське ставлення до дитини з боку дорослого, надання їй права вибору міри участі в спільній діяльності, її обсягу, матеріалів та способу дій. Не менш важливий чинник успішності спільної праці – заохочення дитини, схвалення її зусиль, позитивне оцінювання результатів.

Крок четвертий: закріпити навички самостійності в трудовій діяльності, перенести їх на інші види діяльності та перевести в річище щоденних побутових дій. На цьому етапі особливо значення набувають єдність вимог до дітей з боку дорослих, контроль їхньої самостійної діяльності та підтримання прагнення малюків до самостійності. Для цього необхідне виділення в розпорядку дня дитячого садка та родини вільного часу, коли дитина могла б зайнятися цікавою для неї працею, забезпеченням відповідними матеріалами, спонукання до самостійної діяльності, її мотивація і оцінювання. З поступовим розвитком самостійності поліпшуються стосунки між самими дітьми та дітьми і дорослими. Адже сформованість організаційних умінь дітей ( домовитися між собою, розподілити обов’язки, вчасно прийти на допомогу, прибрати по закінченні роботи своє місце) прямо залежить від розвитку їх трудових умінь. Чим краще сформовані трудові навички дитини, то краще вона може організувати роботу – свою та інших дітей, знайти з ними спільну мову і то швидше досягне бажаного результату.

08.09.2014 р.

Колективний перегляд:

заняття соціально-морального розвитку

“Вчимося домовлятись”
(вихователь Мазурок В. Б., старша група № 7 “Ромашка”)

Програмовий зміст: формувати у дітей орієнтацію на загально прийняті моральні норми поведінки, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до них. Формувати практичне вміння спілкування з дорослими та однолітками, налагоджувати дружні стосунки, домовлятися, узгоджувати свої дії з партнерами, допомагати іншим, проявляьти відповідальність, повагу до себе та інших, вибачати та просити вибачення. Вправляти у висловлюванні елементарних суджень та в умінні домовлятися. Вчити обгрунтовувати свої думки, адекватно реагувати на проблемні ситуації, орієнтуватися у настроях людей, утримуватись від імпульсивності. Виховувати доброзичливість, людяність, комунікабельність.

Slider: images not found

Магічна сила ляльки-мотанки

Slider: images not found

Здавна у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду,  символом матері –берегині та зв’язку між поколіннями. Виготовляючи ляльку,  жінки вкладали у неї власну енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці. Віддаючи її до іншого роду, а дочка у свою чергу, своїй дитині. Лялька, немов ниточка, зв’язувала воєдино весь рід.

Мотанки – вузлові ляльки. Процес їх виготовлення називався «крутити куклу».  Ляльки майстрували з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону, ін.

Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Людина вигадала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому.

При виготовленні ляльки мотанки ніколи не використовується голка, а тільки нитка й тканина. Вважається, що лялька повинна бути безликою, а та, що служить берегинею, –  з хрестом замість обличчя.

В основі  української ляльки – мотанки – хрестоподібна фігура, де єдина об*ємна деталь – голівка. Вузлова лялька обов’язково мотається за рухом сонця – тоді вона принесе удачу та щастя. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після цього ляльку вдягають – вбрання і кольори  майстриня добирає за своїм вподобанням і враховуючи  символічне призначення ляльки. Якщо лялька робиться для добробуту та здоров*я  родини – для одягу добираються  червоно-зелені відтінки; для успіху в фінансових справах – зелені та золотисті; для щастя у коханні чи подружньому житті – червоні, рожеві, помаранчеві; для успіху в творчості – блакитні.

Домашня лялька, зроблена власноруч мамою чи бабусею, несе потужний заряд духовної енергії роду. Ляльку-мотанку можна створювати разом із дитиною.  Важливо пам’ятати, що лялька, зроблена власноруч, тепліша й добріша, ніж куплена, адже вона – автентична лялька-мотанка! Рукотворна клаптикова фігурка виконує провідникову функцію між минулим і майбутнім.

Зацікавилися  цією іграшкою-оберегом   і наші вихователі.  Ознайомившись  з технологією  виготовлення ляльки-мотанки під час семінару з лялькотерапії (керівник Свірщ К.О.), скориставшись  рекомендаціями з Інтернету, вирішили  провести  конкурс – огляд  «На кращий  оберіг (ляльку-мотанку) групи». Всі педагоги закладу взяли  активну участь у конкурсі та представили оригінальні  та неповторні ляльки-мотанки.

Підсумки конкурсу були підведені  31.03.2014р. під час виставки  рукотворних виробів, що були представлені  у мистецькій галереї закладу, яку мали можливість відвідати працівники ДНЗ , вихованці закладу,  їхні батьки. Неповторність та оригінальність виробів можна побачити на фото.

Хочеться зазначити,  що всі педагоги закладу дотримались технології   виготовлення ляльки-мотанки  без голки — лише з допомогою нитки й тканини. Оскільки, виготовлялися ляльки-берегині групи, то більшість з них  з хрестом замість обличчя. Крім дотримання технології педагоги вкладали свою душу.  Естетичною завершеністю вирізняються ляльки Ярина,  Христина, Україночка вихователів  гр.. №12  (С.М. Грабар, М.Л. Посохова). Оригінальністю  назв відзначаються   ляльки-мотанки  вихователів   гр. № 2 (Довгалюк О. В., Мельцова С. В.) — «Предслава», №6 (Пригода К. І., Марченко Г. Г., Гомон В. І.) —  «Берегиня природи», №5 (Полінкевич Н. А., Кокота Т. Я) —  «У нашого Омелечка невеличка сімеєчка», гр..№4 (Єрохіна В. М., Колабська Л. Г., Антонюк В. М.) — «Українські захисниці», гр.№11 (Карплюк Т. В., Лютко Т. Г., Гребенович М. П.) — «Надія», гр. №10 (Онук Н.С., Миколайчук І. Д.) — «Варвара», «Травниця».

Враховуючи те, що домашня лялька, зроблена власноруч мамою чи бабусею, несе потужний заряд духовної енергії роду, педагоги С.М. Кулінець (гр. №9), Анікіна О.П. (гр. №7)  активно  залучили  батьків до виготовлення ляльок-мотанок разом з дітьми.

Вражає яскрава   кольорова гамма ляльок – мотанок від червоно-зелених гр. №10 до рожево-помаранчевих гр. №11 і до жовто-голубих у  вихователів  гр. 4.

Креативність  у підході до виготовлення ляльок-мотанок як оберегівгрупи продемонстрували вихователі  гр.. №1 (Хиноцька С.Ф., Смажна О. С., Краснова І. В.), гр. №3 (В.О. Рокунь, Н.П. Савич), гр. №4 (Колабська Л.), гр. № 8 (Л. В. Лазарчук, Н.В. Парфенюк, С. Н. Стадник). Вони не тільки передали образ ляльки мотанки, але й наповнили їх лікувальними травами. Ці ляльки можуть знаходитися у спальні, оберігаючи сон дітей.

Варто відмітити  різноманітність  ляльок-мотанок  за призначенням, що виготовлені  педагогами фахівцями: мистецтвознавцем С. Дідковською (берегиня успіху у творчій діяльності),  інструктором з фізкультури Н. Лук’янчук (берегиня роду),  практичним психологом К. Свірщ (берегиня здоров’я), вихователем англійської мови Т. Г. Кечи (лялька-десятиручка –берегиня успіху у трудовій діяльності).

Найголовніше, що  педагоги дошкільного закладу завдяки конкурсу зрозуміли — таку ляльку-мотанку спроможний зробити кожен з них. Для цього  необхідно лише трішки часу, фантазії і знання технології виготовлення.

Проведено відкрите заняття на тему “Юні рятівники”, на якому вирішувались завдання:

НАВЧАЛЬНІ: закріплю вати виконання загально розвиваючих вправ  на фітоболах; продовжити вчити правильно сидіти і виконувати вправи з різних вихідних положень(сидячи, лежачи на животі та спині на фітоболі); удосконалювати навички лазіння по гімнастичній стінці перемінним кроком, ходити по канату приставним кроком та повзати в упорі стоячи на колінах.

РОЗВИВАЛЬНІ: розвивати координацію рухів, швидкість, спритність, загальну витривалість, поліпшити орієнтацію у просторі під час гри “Веселий мандарин”.

ВИХОВНІ: виховувати бажання систематично займатись фізкультурою, дбати про своє здоровя та допомагати один одному.

ОЗДОРОВЧІ: проводити профілактику плоскостопості, поліпшувати функції дихання, зміцнювати мязи, вправляти у відновленні дихання.

10.12.2013(2) 10.12.2013

10.12.2013(0)     10.12.2013(1)

Інструктором з фізкультури – Лук’янчук Н. О. було проведено майстер-клас для педагогів та батьків «Застосування здоров’язбережувальних фітнес-технологій у роботі з дітьми дошкільного віку»,  а саме:  «Використання фітобол-гімнастики у роботі з дошкільниками». що є досить ефективним,  Науково доведено, що   застосування вправ   фітобол-гімнастики є досить широким і абсолютно не шкідливим, а навпаки створюють  м’язевий корсет, поліпшується функція внутрішніх органів, урівноважуються нервові процеси, розвиваються фізичні якості та формуються рухові навички, відбувається позитивний вплив на психоемоційну сферу дитини. Крім того,  заняття з фітоболами зміцнюють м’язи спини й черевного пресу, формують навички правильної постави,  в чому могли переконатися  всі присутні на фізкультурному занятті у старшій групі №11на тему:  «Юні рятівники». Пам’ятаючи про те, що вправи, які виконуються на багатьох заняттях, швидко набридають дитині.  Інструктор з фізкультури  для урізноманітнення і зацікавленості дітей   використала вправи  на фітоболах та об’єднала їх в один казковий сюжет. Увага дітей при цьому зосереджена на сюжеті і виконання вправ не стає нудним і одноманітним. Наталя Олександрівна створила для дітей казку за мотивами мультфільму «Смішарики», в якій діти відправилися на допомогу героїні Нюші.

У процесі занять із фітоболами відбувається зміцнення опорно-рухового апарату, удосконалюється робота серцево-судинної і дихальної системи, розвиваються фізичні можливості дитини, підвищується працездатність, знижується відчуття втоми, покращується процес саморегуляції, самоконтролю і самозбереження. В цьому змогли переконатися педагоги під час участі в майстер-класі щодо застосування фітобол-аеробіки в роботі з дітьми, проведеного Лук’янчук Н.О.

 

10.12.2013(4)  10.12.2013(3)

10.12.2013 р.