Author Archives: Д „44 ""

Відбувся тренінг для педагогів на тему: «Караючи — поміркуй навіщо».
(Керівник тренінгу: вихователь – методист Бурковська О. А.)

Мета:  навчити педагогів  розбиратися  у складних педагогічних ситуаціях,   знаходити  правильний шлях розв’язання  тієї чи іншої проблеми,   розвивати уміння працювати в колективі, аргументовано відстоювати свою точку зору,  розкривати творчий потенціал вихователів,  спонукати їх до активності та  толерантного спілкування.

В ході тренінгу педагогам  було запропоновано пройти тест «Можна й ні», після чого  з’ясовувались ситуації, коли можна карати дитину, а коли ні.  Вправа «Забороняємо – дозволяємо» дала можливість  учасникам тренінгу  скласти список дій дітей, розподіливши їх за 3-ма основними видами: що можна дитині робити завжди й скрізь на власний розсуд,  дії, в яких дитині надається відносна свобода  та дії, які не припустимі для дитини за жодних обставин. Вправа «Форми покарання» допомогла визначити найдієвіші варіанти серед таких форм покарань як  «ізоляція», «покарання словом», «позбавлення приємного» під час  розігрування  окремих ситуацій, що виникають в їхній роботі.

В кінці тренінгу педагогам  була запропонована  пам’ятка  «Правила виховання дітей», яку вони  можуть використовувати у своїй роботі та запропонувати батькам.

IMG_0010 IMG_0011

03.12.2013 р.

Метод екологічних проектів у роботі зі старшими дошкільниками

image 171Процес екологічного виховання старших дошкільників надає багато можливостей для реалізації розвивальних принципів навчання. У його змісті  починають виділятися досить складні природоохоронні теми («Забруднення навколишнього середовища, його причини і наслідки», «Охорона від забруднення води, повітря, грунту», «Охорона рідкісних видів рослин та тварин», «Вплив діяльності людини на навколишнє середовище», «Правила поведінки в природі», «Екологічна безпека дошкільнят» тощо).

Проблемно-пошукові методи навчання займають особливе місце в екологічній освіті дошкільників. Вони слугують для розкриття дітям властивостей об’єктів і явищ природи (елементарні досліди, порівняльні спостереження, моделювання), самостійного виявлення зв’язків та залежностей у природі (мовні логічні завдання, евристичні бесіди, екологічний тренінг), засвоєння екологічної суті правил поведінки у природі (проблемно-ігрові ситуації).  Проблемно-пошукові методи завжди слід поєднувати із іншими методами пізнання природи (спостереженнями, розповідями, ілюстративним матеріалом).

Екологічна освіта старших дошкільнят, організована у формі проблемного навчання, може включати елементи самостійної дослідницької роботи дітей. Найефективнішим у цьому плані є так званий «метод  екологічних проектів». Це, по суті, досить складна форма пізнавальної діяльності, побудована за законами проведення наукових пошуків. Використовуючи «метод проектів» у екологічному вихованні, ми не просто ставимо дитину перед проблемою, яку їй самостійно слід розв’язати, ми перетворюємо її навчальну діяльність із репродуктивної діяльності на творчу. Він ґрунтується на дитячих інтересах та потребах, вікових та індивідуальних особливостях дітей, стимулює їхню самостійність. Розробка «екологічного проекту» дозволяє педагогові також організувати практичну та пізнавальну взаємодію дітей, що має суттєве значення у розвивальному навчанні.

Можна надати екологічному проекту ігрової форми, включити до нього елементи драматизування, при цьому діти уявлять себе на місці того чи іншого природного об’єкта, пробують передати в художній діяльності свої почуття, ставлення до природи. Для прикладу можна запропонувати дітям здійснити «уявні подорожі» по сторінках «Червоної книги», у минуле («До тих тварин, яких уже немає»), скласти «Книгу скарг та пропозицій» неживої природи, рослин та тварин, перетворитись на добрих чарівників тощо. Захист проекту в цьому разі відбувається у формі «Екологічного театру». Звичайно, реалізація таких творчих задумів досить складна, потребує від дошкільнят клопіткої підготовчої роботи, самостійного пошуку певної екологічної інформації. До таких проектів варто залучати дітей, котрі виявляють особливий інтерес до пізнання природи, мають високий рівень розумових та художніх здібностей.

Від прямого навчання, у якому вихователь сам визначає дидактичні завдання та з допомогою зразка і вправляння спрямовує діяльність кожного вихованця на досягнення результату, через опосередковане та проблемне, вихователь може прийти до особистісно-орієнтованого навчання. В основі його лежить особливий стиль взаємодії між учасниками навчального процесу, який і визначається словом «співробітництво».

Необхідно відмітити, які б методи і прийоми навчання і виховання не використовував вихователь, вирішальна роль у розв’язання цих завдань належить сім’ї. Сім’я – важливий життєвий ланцюжок, у якому екологічні знання, набуті дитиною в дитячому садку, її перші уявлення про природу й довкілля поєднуються з практикою повсякденного життя. Тому робота з сім’єю,  повинна починатися  з виховання екологічної культури в першу чергу у самих батьків і у нас, педагогів, адже ми є прикладом дітям в усьому.

Не дозволяймо нашим душам лінуватися.

вихователь-методист Бурковська О. А.

Пам’ятка для  батьків щодо профілактики  гострих респіраторних захворювань

Розпорядок дня      

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму до застуди та грипу.

Важливим є дотримання санітарно – гігієнічних вимог   (чистота, свіже повітря , правильно підібраний одяг дітей у дома , на вулиці ,  заняттях відповідно до погодних умов) .Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики , гігієнічних процедур , занять з фізкультури .

Збалансоване  харчування

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кулькість всіх необхідних для організму поживних речовин.   Так , надмірне вживання білкових продуктів може  стати причиною ексудативного діатезу , а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету. Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин,  сприяє появі зайвої ваги , ослаблює імунітет.

Процедури загартування

Загартування як один з основних засобів профілактики  ГРЗ  забезпечує стійкість організму до впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури , зміні атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає  активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природніми  засобами загартування є свіже повітря й вода.

Загартування повітрям

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі ( не менше 3,5 години )  та повітряні ванни . Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів , стимулюючи підвищення порогу їх чутливості  та тренування механізмів терморегуляції . У холодну пору  року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні , завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18 – 20 градусів .        Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3 – 5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну ,  дихальними вправами , рухливими іграми ,  ходінням босоніж по підлозі або килимку , змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.

Загартування водою

У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп , атже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин  відбувається подразнення біологічно активних точок стоп ,  поліпшення обмінних процесів , укріплення імунної системи організму. Температуру води  необхідно поступово знижувати від 35 – 36 градусів до 18 – 20 градусів. Процедура має тривати 20 – 30 секунд .  Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння .

 Вживання фіточаїв

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних  чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця ,  особливо в осінньо – зимовий період , коли збільшується загроза застудних захворювань.

Вживати напої з лікарських рослин ( фіточаї ) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі , до складу яких можуть входити витяжки шипшини , малини , чорної смородини тощо .

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла  після сну настоями лікарських трав (ромашки , шавлії , календули , евкаліпту), часнику (очищує кров , убиває мікроби), розчином солі та йоду .

Дихальна гімнастика

За допомогою спеціальних вправ  діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання . Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня .

Мануйлик Г. С.

Щеплення – не забаганка медиків, а необхідна реальність

На сьогоднішній день єдиним надійним захисником від інфекційних захворювань є вакцинація.

У своїй роботі медичні працівники при проведенні щеплень керуються наказом МОЗУ № 595 від 16.09.2011р.,, Про порядок проведень профілактичних щеплень в Україні…’’А також Законом України ,, Про захист населення від інфекційних хвороб’’ №1646-III від 05.06.2011р. ст.15, що забороняє прийом не щеплених дітей в дошкільний заклад.

Профілактичні  щеплення проводяться з метою створення у дитини імунітету проти інфекційних захворювань.

В Україні проводяться щеплення проти 10 інфекцій  : дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту,,В”, кору,  епідемічного паротиту , краснухи,  гемофільної  інфекції. Всі вакцини, які застосовуються- сертифіковані.

Щеплення дітей – відповідальне завдання медичних працівників закладу та батьків.  Для того , щоб не було загрози масовості інфекційного захворювання у дошкільному закладі необхідно проводити  профілактичні щеплення і відсоток щеплених дітей має сягати 95 % . При нижчому показнику  ймовірне  поширення інфекції  . Щеплення в дошкільному закладі можливе лише в разі висновку лікаря, що дитина здорова , та за інформаційною згодою  батьків .  Часто батьки хвилюються  чи насправді  потрібно та безпечно вакцинувати  їхню дитину .  Та відмова від щеплення  –  це загроза для здоров’я  і життя самої  дитини та її оточуючих.

На сьогоднішній   день  в Україні  набуває поширення епідемія  туберкульозу.  Це серйозна хвороба,  яка не минає  ні бідних ,  ні  багатих ,  ні дорослих ,  ні дітей.  Тому для своєчасного  виявлення хворих  і  інфікованих  на  туберкульоз  дітей  використовують  туберкулінову  пробу  Манту.

Відмова від щеплень може призвести  до  невиліковних захворювань  і навіть  смерті (поліомієліт, дифтерія , правець ) ,  та ускладнень  ( кір,  краснуха, епідемічний паратит ) .  Тому спільна робота медичних сестер і лікаря педіатра  дошкільного закладу  та батьків  спрямована на збереження  життя та здоров’я  дітей.

Отже ,  здоров’я  –  найцінніше , що є в кожної  людини , а тим більше здоров’я  дитини для батьків .

Савчук Т. А.

Формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови у дітей  дошкільного віку

Існує  декілька факторів що впливають на формування позитивної стійкої мотивації до вивчення англійської мови у дітей дошкільного віку:
Зміст навчального матеріалу;
Організація навчальної діяльності;
Стиль педагогічної діяльності вихователя;
Колективні, групові форми навчальної діяльності.
Щоб вивчення англійської мови для дітей приносило радість та позитивні емоції рекомендують використовувати такі вправи:
– Розпізнавання(іграшок , аплікація розфарбовування і  назвати те що зображено, що зліпили діти;
– фізкультхвилинка;
– вибір слів, картинок на тему чи ситуацію;
– гра  «лото»,  доміно;
– повторення слів за принципом «снігової кулі».
Потрібно пам’ятати декілька правил за допомогою яких  позитивна мотивація до вивчення англійської мови в дітей зростає:

  1. Вчіть дитину тому що це – честь і задоволення для вас.
  2. Говоріть зрозуміло голосно і з ентузіазмом.
  3. Робіть все невимушено і радісно.
  4. Довіряйте дитині і давайте їй зрозуміти це своїм ставленням.
  5. Постійно давайте їй нову інформацію.
  6. Навчайте дитину цілеспрямовано й організовано.
  7. Поряд з вербальним  використовуйте якнайбільше яскравого наочного матеріалу.
  8. Усуньте відволікаючі моменти.
  9. Завжди вмійте зупинитися, дозуйте матеріал невеликими порціями.
  10. Підносьте знання як подарунок.
  11. Не перевіряйте дитину надто часто.

Кеча Т. Г.